Що сниться тобі уночі, росіянко?
Твій син геть голодний в обдертому танку.
Чи знаєш що він прийшов убивати,
У нього наказ "Нас від нас захищати."
Коли ти лежиш в своїй теплій постелі
Тримає твій син людей на прицілі.
А може хтось рани йому зашиває,
А може його вже й на світі немає.
Боїшся, мовчиш ,говорити не хочеш?
А в нас дні тяжкі, та страшні довгі ночі.
Стріляють, бомблять, убивають...Причина?
Бо ми українці, бо ми Україна.
Бо ми так як ти не умієм мовчати,
За своїх дітей ми навчились стояти.
Ми не здаємось, як сирени тривога,
Тоді на колінах ми просимо в Бога...
Нас вчили молитися та співчувати,
Любити країну, людей цінувати.
А ти чого вчилась?"Моя хата з краю,
Нікого не бачу, нічого не знаю."
Прокинься, вставай зупини беззаконня,
Щоб завтра не плакать- роби щось сьогодні.
А Київ не впаде бо це Україна,..
