Одеський дворик. Моня повернувся з риболовлі й скаржиться дружині:
— Усе, Цилю, шоб я ще хоч раз поїхав із Льовою й Немою на риболовлю… Та ні за що!
— А шо трапилось?
— Ти таки собі уявляєш, які жлоби! Приїхали на риболовлю й домовились — хто перший рибу зловить, той ставить пляшку, а хто другий — купує закуску, й шо ж ти думаєш? Дивлюся, в Льови поплавець на дно пішов, а він, жлоб, сидить і ніби нічого не бачить. За пару хвилин у Неми потягло, шо аж вудилище зігнулось… а він ні телень… от скупердяї!
— Моня, а в тебе самого хоч клювало? — вирішила поцікавитись жінка.
— Цилечко, рибка моя… та шо ж тобі таки сказати… я взагалі без наживи закинув.
|