Пішли три "одесита" православ'я приймати. Прийшли до батюшки, порадилися. Батюшка їм:
― Ну, гаразд. Тільки імена вам на православні треба поміняти. Як тебе звуть? ― першого питає.
― Гиршем, батюшка.
― Ну, будеш Гришком, чи що. І однозвучно, і однозначно. А тебе як? ― другого питає.
― Мойша я.
― Будеш у нас Мішею. І однозвучно, і однозначно. Ну, а ти що? ― у останнього.
Той чогось почервонів, не відповідає.
― Не бойса, не бойса. Кажи, як є.
― Сруль мене, батюшка, кличуть, є таке єврейське ім'я.
Почухав поп потилицю, подумав, і видає:
― Будеш, значити. Акакієм. Ну, не однозвучно, але однозначно.
|