По тому що наразі витворяє майкрософт а це перехід на windows 11 а далі 12 на системи які ніби і налаштовані тобі допомагати але ти вже не матимеш такого приватного життя, плюс до того системи які потребують потужного заліза щоразу більше і більше, я не веду мову про обрізані гівносбірки а про систему. Щоразу система житиме вже не вашим життям а власним життям яким керуватиме майкрософт та копілот і іжє с ними. Вирішив оставити для роботи ще незалежну та спокійну десятку ltc версію аби на довше вистачило, а це по суті прошивка девайсів, деякі види програмування і офіс. А для душі і спокою перейти на Linux. Пів року перебирав системи під своє старовинне залізо а це Intel core 2 quad 9500, 4 gb ddr3, ssd 128 gb, nvidia gt 220 офісна затичка. ПРобував Deepin linux, linux mint, debian, solus linux та багато інших бо в них я чайник повний. Мені для душі важливо браузер, телега, вайбер, і головним було сповіщення аби приходили на екран аби я міг відразу читати тобто вискакували самі на робочому столі з каналів телеги та браузера, пошти та ютуба з моїх підписок. Тут без вибору робочий стіл KDE хоча сподобалась кориця цинамон але там так не працюють сповіщення так як я хотів. ТОму KDE і він суперовий. А система тільки на Linux Arch а так як я у ньому не розуміюсь то обрав і закохався в Linux Manjaro, з першого погляду. Це просто вибух мізків, як тут все шикарно, зрозуміло, доступно і зручно. Тепер windows я не вмикав вже мабуть з місяць, на манждаро я відпочиваю просто. Настільки задоволений і саме головне я навіть не торкався командного рядка)
