Трагические события

[YYYYYHHH]

В возрасте 77 лет умер баскетбольный тренер Душан Ивкович, он был одним из самых успешных тренеров в европейском баскетболе.

Известный югославский и сербский баскетбольный тренер Душан Ивкович скончался в возрасте 77 лет. Он умер в Белграде в четверг.

Ивкович является одним из самых успешных тренеров в европейском баскетболе. С разными командами он выигрывал чемпионаты Югославии, Греции и России, дважды становился победителем Евролиги. Со сборной Югославии он стал чемпионом мира (1990) и трехкратным чемпионом Европы (1989, 1991, 1995).

С 2002 по 2005 год серб работал с ЦСКА, с 2005 по 2007 г. — в московском «Динамо». С последним он выиграл в 2006 году один из екрокубков — Кубок УЛЕБ.

[Glavcom]

Помер Клайв Сінклер, винахідник ZX Spectrum ...

[US5IVZ]

Вчера, 16 сентября, на 82 году ушёл из жизни Клайв Синклер - британский предприниматель и бывший владелец компании, которая в 1982 г. выпустила компьютер ZX-Spectrum.
Его Детище-это целая эпоха "наших" клонов - краснодаров, ленинградов, пентагонов и т.д. и т.п.
Ээх-"все там будем".
Спасибо тебе Клайв Синклер!
R.I.P.

[YYYYYHHH]

В пятницу, 22 октября, ушел из жизни 71-летний украинский футболист и тренер Сергей Морозов.

«Ужасные новости. Умер Сергей Морозов. Соболезнования родным и близким», — написал директор телеканалов «Футбол 1/2/3» Александр Денисов.

Причина смерти не называется.

На протяжении карьеры игрока Морозов выступал за молодежную команду киевского «Динамо», винницкий «Локомотив», черниговскую «Десну», «Шахтер» из Кадиевки, «Зарю» (в составе которой стал чемпионом СССР в 1972 году), московский ЦСКА и ГСВГ.

Также Морозов сыграл один матч за сборную СССР.

В качестве тренера Морозов работал в московском ЦСКА, ГСВГ, смоленской «Искре», «Динамо-Газовике», «Шоугане», «Шэньяне Дунбэй Люяо», винницкой «Ниве», «Нисе», киевском ЦСКА, «Борисфене», «Прикарпатье», «Ворскле» и черкасском «Днепре».

После завершения тренерской карьеры Морозов работал экспертом на телеканалах «Футбол 1/2/3».

Читайте нас в Viber

[юрий56]

Скончался Игорь Кириллов — диктор, журналист, народный артист СССР и обладатель самого узнаваемого голоса


Печальная новость пришла незадолго до нашего эфира. Сегодня не стало Игоря Леонидовича Кириллова. Наш легендарный коллега, старший товарищ, для многих настоящий учитель. Более 20 лет он вел программу «Время». И образ Игоря Кириллова мгновенно возникает перед глазами при упоминании слова «диктор». Он стал, пожалуй, самым узнаваемым ведущим, олицетворявшим эпоху советского телевидения. С интеллигентной внешностью, скромной улыбкой и фирменным голосом, по которому мы будем скучать. Игорю Леонидовичу было 89 лет.

«Внимание, оркестр! Осветители, операторы, внимание!» — команды, которые зритель обычно не слышит. Их за кадром отдает режиссер в аппаратной. Но Игорю Кириллову иногда все же было можно, ведь для коллег не было секретом: всесоюзно известного диктора на телевидение привела мечта стать режиссером.

«Я хотел быть режиссером, за кадром, чтобы кричать там: "Внимание, мотор! Стоп!"» — рассказывал диктор, народный артист СССР Игорь Кириллов.

Телевизионную карьеру начал с должности помощника режиссера. Однако даже в этом качестве он так и не успел освоиться. Всего через два с половиной месяца на Центральной студии телевидения объявили конкурс дикторов. В кадре тогда работали в основном женщины, мужчин не хватало. Игорь Кириллов, выпускник Щепкинского театрального училища, решил попробовать. И в тот же день, не успев даже опомниться, уже вел свой первый прямой эфир на многомиллионную советскую аудиторию. А еще через неделю рассказывал всей стране новости поистине космического масштаба. На многие десятилетия он запомнил каждое слово того сообщения: «Третьего октября 1957 года в Советском Союзе запущен первый искусственный спутник Земли».

В апреле 1961-го именно Кириллов сообщит и о полете Юрия Гагарина. Больше 30 лет в эфире программы «Время» только о самом важном. Всегда собранный и невозмутимый. Глядя в экран телевизора, зритель и представить себе не мог, каких порой невероятных усилий и нервов стоил каждый выпуск программы «Время».

«Это такая нагрузка. Привыкнуть к этому нельзя. Всегда выходили красные, руки потные, пятна могли быть на лице и так далее. У Игоря Леонидовича всегда в кармашке таблеточки валидола на четыре части. Он таблеточку под язык и читал эти огромные доклады», — рассказывает диктор, народная артистка РСФСР Анна Шатилова.

Но даже в главной информационной программе страны, где, казалось, недопустимым было малейшее отклонение от текста, порой оставалось место для импровизации. Нередко случалось, что новости закончились, а до начала следующей передачи еще несколько минут. И никаких рекламных пауз.

«И помощник режиссера делал такой жест, мол, выручай, говори пять минут. Ну о чем я могу говорить пять минут, не о политиках же, верно?» — вспоминал Игорь Кириллов.

И он находил о чем поговорить: о погоде, о спорте. Общался с миллионами зрителей, представляя, как если бы напротив сидел близкий друг или, может, сосед. И если уж нельзя было отклоняться от текста, то подобрать подходящую интонацию или просто правильно выдержать паузу – почему бы нет.

«Мне думается, самое важное в профессии диктора, ведущего – это добиться доверия зрителей. Самое ценное, самое дорогое, что может быть, – это доверие зрителей, доверительное отношение к тебе», — говорил Игорь Кириллов.

Фирменный, неподражаемый тембр, элегантность и стиль. Женская аудитория вздыхала по нему, и в телецентр приходили тысячи писем с признаниями в любви. Народная молва приписывала Кириллову многочисленные романы со знаменитыми партнершами по эфиру. А он всю жизнь любил одну женщину – жену Ирину. Телевизионный звукорежиссер, она была ему и верным помощником в работе, и самым суровым критиком.

«Мама скажет: "Ой, Игорек, как хорошо!" А она говорит: "Ничего хорошего. Все это было бездарно! Где твои руки были?" И начинается», — рассказывал Игорь Кириллов.

Когда пришла новая телевизионная эпоха, новое поколение ведущих, Игорь Кириллов все равно был востребован: вел концерты, презентации, творческие вечера и до конца жизни оставался диктором Первого канала, любимый зрителями и коллегами

[YYYYYHHH]

Сегодня ночью не стало Александра Градского. Певец и композитор ушел на 73-м году жизни. Последние два дня он находился в больнице, куда его экстренно доставили с подозрением на инсульт. Александр Борисович потерял сознание у себя дома и длительное время родственники не могли привести знаменитость в сознание, после чего вызвали скорую помощь.

[YYYYYHHH]

Скончался врач киевского «Динамо» Владимир Малюта. Об этом сообщил президент клуба Игорь Суркис.

«Не стало человека, который долгие годы верой и правдой служил «Динамо», который без преувеличения на протяжении многих лет вносил весомый вклад в успехи нашего клуба и всего отечественного спорта.

Считаю, что футбольному клубу «Динамо» очень повезло, что такой профессионал и замечательный человек большую часть своей жизни посвятил клубу и направил весь свой талант и энергию на его медицинское обеспечение и развитие.

Новатор в своем деле, он не ограничивался только лечением спортивных травм, а вывел функции медицинского персонала клуба на новый уровень, заботясь о здоровье, ежедневном рационе и правильном режиме футболистов, что сейчас уже признают неотъемлемой частью успеха в любом виде спорта», - заявил Суркис.

[RW011]

Памятная дата.

Каждый год, шестнадцатого января в Украине чтут память защитников Донецкого аэропорта, которые двести сорок два дня смогли удержать стратегический объект. За такую стойкость, бесстрашие и непобедимость, украинских защитников ДАПа стали называть «киборгами».




Самые ожесточенные бои за ДАП пришлись на январь 2015 года, а 13 января упала диспетчерская башня, ставшая символом обороны аэропорта.

[YYYYYHHH]

Умер-Леонид Вячеславович Куравлев. Леонид Вячеславович Куравлев – советский и российский актер, чей вклад в отечественный кинематограф сложно переоценить.

[RW011]

Десантники из 95-й бригады: стали известны имена погибших бойцов на Донбассе (фото)

Старший лейтенант Игорь Демидчук и штаб-сержант Александр Стельмах погибли в районе Зайцевого в результате получения ранений, несовместимых с жизнью.

Подробнее:

1:

В зоне проведения Операции объединенных сил в результате артиллерийского обстрела позиций украинских военных погибло двое бойцов — старший лейтенант Игорь Демидчук и штаб-сержант Александр Стельмах. Об этом сообщает пресс-служба 95-й отдельной десантно-штурмвой бригады в Facebook.
21 февраля в районе 16:10 украинские бойцы получили ранения, несовместимые с жизнью. Бойцы ВСУ погибли в районе Зайцевого.
"Командование и личный состав 95-й отдельной десантно-штурмовой бригады ВС Украины выражают глубокие соболезнования родным и близким погибших десантников!" — указали в пресс-службе.
Как сообщили в штабе ООС, по состоянию на 7 утра 22 февраля зафиксировано 84 обстрела, из которых 64 из запрещенного Минскими соглашениями вооружения.
В феврале 2022 года погибли :

Сергей Иващенко (26 лет) — погиб 16 февраля;
Денис Кононенко (34 года) — погиб 19 февраля.
Антон Сидоров (35 лет) — погиб 19 февраля;
Игорь Демидчук — погиб 21 февраля;
Александр Стельмах — погиб 21 февраля.

Напомним, 21 февраля Россия приняла решение признать независимость "Л/ДНР". На оккупированные территория ОРДЛО вводятся российские войска.
Также 21 февраля в Новолуганском погиб мирный житель, обстрел велся 122-мм снарядами.

Фото: - Игорь Демидчук и Александр Стельмах (справа)

[mustaff]

Сьогодні, 26 квітня, минає 36 років з дня Чорнобильської катастрофи, яка показала усьому світу, що і «мирний атом» може бути руйнівним.

Під час експерименту на четвертому реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду.

Через недосконалість конструкції, порушення технології будівництва, використання неякісних будівельних матеріалів, численні міні-катастрофи подібна техногенна катастрофа в СРСР не могла не статися. Розуміючи, що Чорнобильська катастрофа матиме негативні наслідки для комуністичного режиму, керівництво Радянського Союзу вирішило замовчувати про цю аварію.

0:

Перше офіційне місцеве повідомлення про аварію на Чорнобильській АЕС зʼявилося лише через 36 годин – опівдні 27 квітня на припʼятському радіо оголосили про «тимчасову евакуацію» мешканців найближчого до ЧАЕС 50-тисячного міста Припʼяті. Аби зменшити кількість багажу та не викликати ажіотаж, людям сказали, що за три дні вони зможуть повернутися додому.

На ліквідаційні роботи відразу кинули військовослужбовців. Загалом у ліквідаційних роботах брали участь військові хімічних, авіаційних, інженерних, прикордонних родів, медичні частини Міністерства оборони СРСР, Цивільної оборони (ЦО) та МВС СРСР. Влітку залучили військових запасу та вільнонайманих.

За неповними даними, участь у ліквідації наслідків брали 600 тисяч осіб. Через опромінення багато з них захворіли. Пожежники прибували без жодних засобів захисту, через що радіоактивні речовини потрапили в дихальні шляхи. Саме вони зупинили ще одну потенційну катастрофу – водневий вибух.

Сумарна активність радіоізотопів, викинутих у повітря після аварії в Чорнобилі, була в 30–40 разів більшою, ніж у Хіросімі. Опромінилися майже 8,5 мільйонів людей.

Найбільше постраждала внаслідок аварії Україна, значну частку шкідливих викидів отримала Білорусь. Потужний циклон переніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії.

Здавалася, людство зробило висновки. Але всього через 36 років російські окупанти поставили світ на межу нової ядерної катастрофи. Вони захопили атомні об’єкти в Україні, чітко знаючи, що будь-який постріл або технологічний збій можуть призвести до мільйонів жертв.

Персонал ЧАЕС працював під дулами ворожих танків та автоматів. 36 днів вони тримали в заручниках працівників ЧАЕС, намагаючись забрати в них контроль над станцією. Варвари знищили системи моніторингу, спричинили поширення радіації з навколишніх лісів. І знову працівники станції проявили неабияку мужність та професійність. Забезпечили роботу всіх систем «Укриття», вберегли Україну та світ від ядерного лиха.

Але «ядерний тероризм» з боку росії досі триває. Щодня над ядерними реакторами пролітають російські ракети, якими прагнуть спричинити якнайбільше жертв серед мирного населення. Рашистська стратегія залякування загрожує новими ядерними катастрофами. А працівники українських АЕС роблять усе можливе, щоб мирний атом таким і залишався.

Пам’ятаємо Героїв, які жертвували своїм життям і здоров’ям під час ліквідації аварії на ЧАЕС! Дякуємо тим, хто дбає про безпеку на АЕС зараз!

[RW011]

У бою з окупантами загинув дніпрянин Вадим Сотников
Вадим пішов на війну добровольцем, позивний "Тренер". Герой родом із Кривого Рогу, але давно вже жив у Дніпрі. Він був тренером з рукопашного бою.
"Федерація рукопашного бою зазнала великої втрати. Пам'ять про нього буде вічна. Глибокі співчуття матері та близьким".
Вічна пам'ять герою

[ВВ]

Відома українська телеведуча і акторка Руслана Писанка померла у вівторок, 19 липня, вночі. Про це повідомили колеги телеведучої під час програми «Сніданок з 1+1».



Відомо, що Руслана Писанка померла у Німеччині, де лікувалась від важкої хвороби, у віці 56 років.

Як повідомляє 1+1, після великої перерви Руслана Писанка повернулась на телебачення у 2021 році. Коли почалася війна, телеведуча виїхала до Німеччини.

«Там лікарі у Руслани Писанки діагностували важку хворобу. Руся практично нікому не казала про свою війну. Стежила за усіма подіями, допомагала, сміялась в трубку, будувала плани на майбутнє. Але хвороба сьогодні вночі нашу Русю забрала», – йдеться у повідомленні.

Руслана Писанка – відома українська телеведуча, акторка та співачка. Вона була лауреаткою Державної премії імені Олександра Довженка та отримала Орден Святого Володимира за акторську роботу у міні-серіалі «Чорна рада».

У 2006 році брала участь в українському телепроекті «Танці зі зірками». У 2008 році разом із Володимиром Зеленським вела реаліті-шоу «Службовий романс» на телеканалі «Інтер». У 2017 році Руслана Писанка взяла участь у програмі «Зважені та щасливі» на «СТБ» разом з чоловіком Ігорем Ісаковим.

До виїзду в Німеччину Руслана Писанка вела програму «Погода від Руслани Писанки» на радіостанції «Ретро FM Україна» та шоу «Твій День» на 1+1.

[skaner2222]

Вахтанга Кикабидзе больше нет: ушел из жизни большой друг Украины и противник Кремля



Скончался известный грузинский актер и певец Вахтанг Кикабидзе. На 85-м году жизни скончался известный грузинский актер и певец Вахтанг Кикабидзе. Он поддерживал Украину в ее борьбе против российской агрессии. О смерти артиста сообщил грузинский телеканал "Мтавари" днем 15 января.

Причина смерти Кикабидзе пока не озвучивается. Нет пока и официального подтверждения печальной новости. В 2018 году Кикабидзе в интервью признался, что более 30 лет назад у него диагностировали очень тяжелую болезнь - рак мозга. Однако артисту удалось победить эту болезнь.

[RW011]

У зруйнованому російською ракетою будинку в Дніпрі загинув тренер з боксу Михайло Кореновський




Внаслідок ракетної атаки російських окупантів по житловому будинку в Дніпрі загинув тренер з боксу Михайло Кореновський. Про це повідомили у Міністерстві молоді та спорту.
Михайло Кореновський був заслуженим тренером України з боксу та старшим тренером збірної Дніпропетровської області.
У нього залишилися двоє дітей та дружина.
«Це чергова важка втрата, яку російські терористи завдали спортивній спільноті України. Команда Мінмолодьспорту у скорботі разом з близькими героя, його колегами і вихованцями. Пам’ять про нього житиме вічно! Герої не вмирають!» – зазначили у Міністерстві.

[RW011]

У Києві внаслідок падіння гвинтокрила загинуло близько 20 людей та керівництво МВС



В авіакатастрофі, що сталася ранком 18 січня над районом Бровари у Київі, загинули міністр МВС Денис Монастирський, його перший заступник Євген Єнін та державний секретар МВС Юрій Лубкович. Наразі відомо про 16 загиблих, у тому числі двоє дітей.

Інформацію про падіння гвинтокрила у котрому знаходилось керівництво МВС повідомив голова Нацполиції Ігор Клименко:
«Сьогодні вранці, 18 січня, у Броварах розбився гвинтокрил ДСНС. Внаслідок авіакатастрофи загинуло керівництво МВС: міністр, перший заступник міністра та державний секретар.

Всього наразі відомо про 16 загиблих, з них 2 дітей. З них 9 перебували на борту гвинтокрила.
22 потерпілих перебувають в лікарні, з яких 10 дітей.
На місці працюють всі профільні та спеціалізовані служби. Триває огляд місця події», - написав він.

[RW011]

Сьогодні день вшанування пам'яті загиблим внаслідок неправомірних дій тотаритарного комуністичного режиму під час війни в Афганістані 1979-1989 років.

[YuraUA]

Щорічно 15 лютого в Україні відзначають День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Офіційно дата була встановлена в Україні 11 лютого 2004 року указом Президента України на заміну радянському Дню пам’яті воїнів-інтернаціоналістів.

Афганська війна була останньою з великих імперських авантюр Радянського Союзу. 15 лютого 1989 року останній радянський солдат залишив афганську землю — війна була програна. Згідно зі статистикою, в Афганістані загинули 4 тисячі українців. 72 українських воїни зникли безвісти. Майже 3 тисячі матерів втратили своїх синів, півтисячі жінок стали вдовими, 711 дітей – сиротами.Більше 8 тисяч українців отримали поранення, 6 тисяч залишилися інвалідами. Це страшна ціна, яку заплатила Україна за імперські амбіції Кремля.

Крім афганців, цього дня вшановують і інших військових, які брали участь у різних війнах в часи СРСР та незалежної України. У період незалежності в миротворчих операціях за межами країни загинуло 49 військових.З самого початку війни на сході України тисячі афганців та ветеранів інших війн добровільно виступили на захист рідної землі від російських загарбників.

У цей скорботний день Україна схиляє голову перед своїми синами, що воювали та загинули в 16-ти країнах світу.

[RW011]

Сьогодні назавжди прощаюсь зі своїм бойовим товаришем.Нехай ангели небесні його ТАМ приймуть як належить.



Ось офіційне повідомлення:
"9 лютого в бою на Донеччині, захищаючи територіальну цілісність і суверенітет нашої держави, загинув солдат Олійник Ігор Анатолійович.
Від імені всієї громади, Кам’янської міської ради, виконавчого комітету та особисто від себе висловлюю глибокі співчуття рідним і близьким полеглого захисника.
Ігор Олійник народився 24 травня 1967 року в Дніпродзержинську.
Упродовж 1985-1987 років проходив строкову військову службу в ДРА. Закінчив ДДТУ. Тривалий час працював на «Екоантилід» та АТ «ДНІПРОАЗОТ».
28 лютого 2022 р.був призваний по мобілізації та брав участь у бойових діях, спрямованих на забезпечення заходів з національної безпеки, оборони, відсічі й стримуванні збройної агресії російської федерації.
У нього залишилися дружина та син.
Доземний уклін воїну-захиснику!
Вічна пам’ять і слава Герою!
Панахида відбудеться 18 лютого о 13:00 в Козацькій церкві Пресвятої Покрови ПЦУ (вул. Сергія Слісаренка, 34).
Поховають воїна о 14:00 на Алеї Героїв кладовища по вулиці Весняній".

[RW011]

Сьогодні, 20 лютого, ми вшановуємо пам’ять Героїв Небесної Сотні - тих, хто під час подій Революції Гідності за покликом серця став на захист європейського майбутнього нашої країни та, на жаль, віддав за нашу спільну мету власне життя.
Низький уклін Героям Небесної Сотні… Пам’ятаємо кожного.
Вічна пам’ять усім загиблим за волю та незалежність України!».