Трагические события

[YuraUA]

Сообщение от kotiaj

Минулого тижня в лікарні Запоріжжя зупинилось серце воїна, нашого колеги-форумчанина під ніком igor_68, який з перших днів повномасштабного вторгнення рашистів боронив наш спокій, Ігоря Гуца. https://fb.watch/n1qd7mtgyv/
Вічна пам'ять герою.

[YuraUA]

ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ УКРАЇНСЬКИХ ЖУРНАЛІСТІВ

Щороку в третю п’ятницю вересня в Україні відзначається День пам’яті українських журналістів.

День встановлений у 2007 році з ініціативи Національної спілки журналістів України. Його мета – вшанування пам’яті всіх загиблих журналістів, які загинули, виконуючи свої професійні обов’язки.
Пам’ятні заходи традиційно відбуваються до річниці зникнення засновника "Української правди" Георгія Гонгадзе, викраденого і вбитого 16 вересня 2000 року.
За роки незалежності в Україні загинуло понад 70 журналістів. Серед них – люди різних політичних поглядів. Але вони були вбиті саме за те, що їхні погляди не збігалися з світосприйняттям убивць. У більшості випадків злочини проти журналістів залишаються нерозкритими, на лаві підсудних частіше опиняються виконавці, а не замовники. Одні з цих справ є резонансними, гучними, вони весь час на слуху, прізвища вбитих журналістів добре відомі, інші – лише раз, у вигляді скупого повідомлення, з’являються в інформпросторі і зникають. День пам’яті українських журналістів – нагода згадати всіх.

[YuraUA]

Рівно 23 роки тому не стало Георгія Гонгадзе: чим запам'ятався журналіст, смерть якого назавжди змінила українське суспільство



Рівно 23 роки тому, 16 вересня 2000 року, в центрі Києва 31-річного журналіста Георгія Гонгадзе викрали, коли він увечері повертався з роботи. Він вважався зниклим, аж допоки 2 листопада у лісі під містом Тараща на Київщині не було знайдено його обезголовлене тіло.

:

"Георгія Гонгадзе вивезли за межі міста, кинули зв’язаного до ями й задушили ременем, а тіло облили бензином, підпалили й закопали. За місяць один із них – очільник головного управління кримінального розшуку країни (Олексій Пукач – Ред.) – повернувся на місце злочину, викопав рештки тіла журналіста, перевіз за сотню кілометрів, відтяв голову сокирою та перепоховав роздільно", – йдеться в матеріалі Reporters та Премії імені Георгія Гонгадзе.

Рівно 23 роки тому не стало Георгія Гонгадзе: чим запам'ятався журналіст, смерть якого назавжди змінила українське суспільство
Смерть Гонгадзе назавжди змінила українське суспільство. Після неї в Україні вибухнув "касетний скандал" – у листопаді 2000-го з трибуни Верховної Ради було оприлюднено так звані "плівки Мельниченка". Вони свідчили про причетність тодішнього президента України Леоніда Кучми та низки інших високопосадовців та політиків до вбивства Гонгадзе через його опозиційну діяльність.

Вбивство журналіста стало однією з найгучніших кримінальних справ сучасної України. 2011 року ексначальник головного управління кримінального розшуку МВС Олексій Пукач під час судового засідання зізнався, що власноруч убив Георгія Гонгадзе і назвав замовників вбивства: Леонід Кучма, Володимир Литвин та Юрій Кравченко.

Рівно 23 роки тому не стало Георгія Гонгадзе: чим запам'ятався журналіст, смерть якого назавжди змінила українське суспільство
Як згадують Георгія Гонгадзе його рідні, друзі та колеги

Після загибелі Георгія його дружина Мирослава Гонгадзе із доньками отримала політичний притулок у США, вона живе у Вашингтоні з 2001 року.

Жінка каже, що Гонгадзе був харизматичною і красивою людиною, народженою для телебачення. За її словами, він випереджав свій час – тому, можливо, і поспішав жити на повну щодня. Він ніколи не мiг пройти повз, мав потребу допомогти та захистити всiх. Це було непросто, бо люди часто користувалися його щедрiстю, але Георгій нiкого не судив.


20 років у в'язниці: за що заарештували російську актрису

Сенсаційне затримання Шуфрича: чому нардепа взяли саме зараз

Ця країна дозволила біженцям з України лишитися назавжди
Рівно 23 роки тому не стало Георгія Гонгадзе: чим запам'ятався журналіст, смерть якого назавжди змінила українське суспільство
Після розгромних матеріалів про Кучму Гонгадзе втратив роботу і від безвиході у квітні 2000 року заснував інформаційний інтернет-ресурс "Українська правда".

"Тягнула на собі родину, а він тягнув усе з дому в офіс. Зароблене на політичних підробітках повністю вкладав у цей ресурс. Тепер я усвідомлюю, наскільки далекоглядним він був. Хоча треба чесно сказати, що популярною "Українська правда" стала великою мірою саме тому, що не стало Георгія", – каже Мирослава Гонгадзе.

Рівно 23 роки тому не стало Георгія Гонгадзе: чим запам'ятався журналіст, смерть якого назавжди змінила українське суспільство
Журналіст та історик Вахтанг Кіпіані наголошує: те, що Гонгадзе вбитий державою, – очевидно. Як колега Георгій був для нього авторитетом, прикладом сміливості, відчайдушності та авантюризму.

Також, за його словами, Гонгадзе "легко полiтизувався", що для журналiста вважається неправильним. На думку Кіпіані, він міг би стати політиком, адже йому це було цікаво, він коментував події, які відбувалися, та завжди мав власний погляд на ситуацію.

"Гія викликає у мене веселі почуття, окрім тих випадків, коли я хочу ревіти. Він – та людина, через яку я наплакався у своєму житті найбільше, при цьому важко згадати щось сумне з нашого спілкування", – казав журналіст.

Рівно 23 роки тому не стало Георгія Гонгадзе: чим запам'ятався журналіст, смерть якого назавжди змінила українське суспільство
Колишній журналіст, друг сім’ї Гонгадзе Євген Глібовицький згадує, що Георгій був дуже безпосереднім, вмів вражати людей, а також "тримати марку". Він буквально марив своїми проєктами й одразу ж після знайомства із Євгеном почав йому про них розповідати, намагаючись залучити його до справи. Навіть ідеї Гонгадзе було достатньо, аби притягувати та збирати довколо себе однодумців.


20 років у в'язниці: за що заарештували російську актрису

Сенсаційне затримання Шуфрича: чому нардепа взяли саме зараз

Ця країна дозволила біженцям з України лишитися назавжди
"Як представник середовища молодих нонконформістів, Гія усвідомлював, що свобода слова часом не подобається всім, але без неї всі страждають. Тому постійно намагався робити проєкти, які розширюватимуть рамки свободи, – а це відразу створювало опозицію до нього і він знов опинявся без підтримки, ресурсів та мав придумувати щось нове", – каже Глібовицький.

За його словами, Гонгадзе "був щирим у любові та щирим у ненависті". Обставини політики 90-х він переживав як особистий виклик, через що система почала його вирізняти й реагувати.

Рівно 23 роки тому не стало Георгія Гонгадзе: чим запам'ятався журналіст, смерть якого назавжди змінила українське суспільство
Правозахисниця, журналістка, письменниця Лариса Денисенко наприкінці 90-х працювала з Георгієм Гонгадзе в опозиційному блоці "Вперед, Україно!". Вона згадує, що Георгій був дуже запальною людиною – "міг кричати на будь-кого. Ієрархія не була його стандартом".

"Коли його щось не влаштовувало, він скреготав зубами, вибухав, прямо казав про причини свого гніву – це була каскадна реакція. Він міг зупинитись, але не робив цього – йому подобалося самого себе розпалювати. Однак не мовчав він і тоді, коли йому щось подобалося. Він був людиною відвертих емоцій та відкритого серця", – розповіла письменниця.

Рівно 23 роки тому не стало Георгія Гонгадзе: чим запам'ятався журналіст, смерть якого назавжди змінила українське суспільство
Гонгадзе, каже вона, часом підхоплював неймовірні ідеї інших, а тоді підсилював і реалізовував їх. При цьому він відрізнявся політичною зухвалістю, що для неї як для юристки було проблемою. Працюючи прессекретарем у блоці "Вперед, Україно!" Георгій прагнув, аби кожна промова опозиційних політиків була "розп’яттям ворогів".

Рівно 23 роки тому не стало Георгія Гонгадзе: чим запам'ятався журналіст, смерть якого назавжди змінила українське суспільство
З блоку він пішов 1999 року і почав працювати над створенням свого ЗМІ, але невдовзі, на жаль, життя журналіста жорстоко обірвали.

"Багатьом його колегам доводилося наново віднаходити в собі сміливість. Гія був молодим – тогочасне покоління 25-30. Яскравий новатор, спроможний вести за собою. Нині до нього подібні ті, хто створює TEDx, займається правозахистом чи благодійністю. Можливо, саме тому, що свого часу він не мовчав", – резюмує Денисенко.

Рівно 23 роки тому не стало Георгія Гонгадзе: чим запам'ятався журналіст, смерть якого назавжди змінила українське суспільство
Як повідомляв OBOZREVATEL, 15 вересня у київському храмі Святого Миколи Набережного (ПЦУ), де похований журналіст Георгій Гонгадзе, відслужили панахиду за всіма загиблими українськими медійниками. Від початку широкомасштабного вторгнення pосія забрала життя щонайменше 72 журналістів."

https://news.obozrevatel.com/ukr/soc...Q4LjYwLjAuMA..

[RW011]

Учора поховали ще одного з своїх товаришів Олександра Сторожко.

Про нього:
Олександр народився 1 березня 1977 року в Дніпродзержинську. У 2009 році закінчив вищий навчальний заклад «Східноєвропейський університет економіки і менеджменту». У 2013 році заснував та очолив ТОВ СО «АЛАБАЙ». Від початку березня 2022 року боронив українську землю від посягань російських окупантів.
У нього залишилися дружина та два сини.
Прощання та панахида відбудуться 22 вересня об 11:00 в Козацькій церкві Пресвятої Покрови ПЦУ (вул. Сергія Слісаренка, 34).
Поховання відбудеться після кремації на Алеї Героїв кладовища по вулиці Весняній.
Висловлюємо співчуття рідним і близьким померлого захисника.

[YuraUA]

Учора поховали ще одного з своїх товаришів Олександра Сторожко.....

[YuraUA]

Україна вшановує пам'ять жертв трагедії Бабиного Яру

Сьогодні День пам’яті трагедії Бабиного Яру – одного з найжахливіших символів Голокосту.
У 1941 році впродовж двох днів, 29-30 вересня, в окупованому нацистами Києві було проведено перший масовий розстріл беззбройного цивільного населення, передає Укрінформ.

:

Загалом із 29 вересня по 11 жовтня 1941 року есесівці вбили майже все єврейське населення міста – понад 50 тисяч чоловіків, жінок, дітей. Тільки в перші два дні було вбито майже 34 тисячі людей. 1, 2, 8 і 11 жовтня розстріляли ще близько 17 тисяч осіб.

Бабин Яр це злочин проти України, не тільки проти євреїв

Місцем масових розстрілів було обрано Бабин Яр – балку на північному заході Києва завдовжки два з половиною кілометри, глибина якої місцями сягала 50 метрів. Наприкінці вулиці влаштували ворота, за які людей пропускали групами по 30-40 осіб. Попередньо їх примушували роздягатися, відбирали особисті речі, потім поліцаї гнали жертв до проходів у насипах на краю яру. На протилежному боці сиділи кулеметники. Після того, як рів заповнювався 2-3 шарами тіл розстріляних, зверху їх присипали землею.

Загалом за роки Другої світової війни у Бабиному Яру, за різними оцінками, вбито 100 - 150 тисяч людей – євреїв, ромів, караїмів, радянських військовополонених, учасників українського націоналістичного руху опору, пацієнтів психіатричної клініки та представників інших національних чи соціальних груп, яких окупанти вважали «зайвими».

У роковини трагедії Бабиного Яру 29 вересня Український інститут національної пам’яті, Світовий конґрес українців, Державна служба України з етнополітики та свободи совісті за підтримки Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» проведуть спільний міжрелігійний захід на вшанування пам’яті загиблих.

Читайте також: У Києві вшанували пам'ять жертв Голокосту в Бабиному Яру
У День пам'яті трагедії Бабиного Яру світ має бути обʼєднаним у протистоянні зі злом.

Про це Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук написав у Фейсбуці.

Спікер наголосив, що масовий розстріл мирного населення, скоєний 82 роки тому нацистськими військами у Бабиному Яру, був жахливим свідомим злочином, знищенням людей за національною ознакою.

"Усі ці роки світ памʼятав страшну сторінку історії з розумінням, що зло більше ніколи знову не відродиться. На жаль, сьогодні ми є свідками того, як російські терористи вдаються до масових розстрілів, масових катувань та поховань", - заявив він.

У день, коли вшановується памʼять тисяч невинних жертв, Голова ВР закликав світову спільноту бути обʼєднаними: "Обʼєднаними у протистоянні зі злом і консолідованим у притягненні до відповідальності за всі скоєні злочини".

Читайте також: У Києві відкрили виставку до 82-х роковин трагедії Бабиного Яру
Трагедія Бабиного Яру є нагадуванням про необхідність збереження миру. Про це у Телеграмі написав уповноважений ВР із прав людини Дмитро Лубінець

“Ця трагедія – наслідок людської інтолерантності та жорстокості. Спогад про цю сторінку історії служить нам згадкою про важливість поваги до людини, незалежно від її походження, віросповідання чи переконань. Окрім того, трагедія Бабиного Яру нагадує нам про необхідність збереження миру, якою так часто нехтують країни-агресори, піддаючи неймовірній жорстокості невинних людей”, - зазначив омбудсмен.

Як повідомлялося, напередодні у Національному історико-меморіальному заповіднику «Бабин Яр» відбулося відкриття мультимедійної документальної виставки «Бабин Яр: Дзеркала смерті», у якій порівнюють злочини тоталітарних режимів у Другій світовій війні та сучасної pосії на території України."

[RW011]

Померла Ніна Матвієнко

Сьогодні, 8 жовтня, стало вдіомо, що з життя пішла Народна артистка України, легенда Ніна Матвієнко.
Про смерть співачки на своїй сторінці у соцмережі повідомила донька артистки, співачка Тоня Матвієнко. Вона запостила фотографію Ніни Митрофанівни і кортко її підписала: "Мама померла". Що стало причиною смерті легендарної української виконавиці, Тоня Матвієнко не уточнила. Ніні Матвієнко було 75 років, повідомляє tsn.ua.

Співчуття Тоні Матвієнко висловило багато зіркових колег.
"Обіймаю! Вічна пам'ять", - написала Соломія Вітвіцька.
"Боже, як боляче. Тримайтеся. Наші найщиріші співчуття. Вічна та світла памʼять", - Світлана Тарабарова.
"Не віриться… Світла пам’ять… Найщиріші співчуття…" - Григорій Решетнік.
"Світла памʼять! Співчуваємо! Обіймаємо міцно!" - Сніжана Бабкіна.
Зазначимо, що Ніну Митрофанівну Матвієнко називали "душею української пісні". Вона співала з дитинства. Протягом 21 року Ніна Митрофанівна була солісткою в хорі "Верьовки" і стільки ж в камерному оркестрі "Київська камерата", з якими працювала і донині.У репертуарі співачки було багато народних пісень, серед них обрядові, ліричні, гумористичні, пісні-балади, українські пісні 17 – 18 сторіччя. Окрім того Матвієнко зіграла в чиималій кількості телевистав, таких як "Маруся Чурай", "Катерина Білокур", "Розлилися води на чотири броди", художніх фільмах "Солом'яні дзвони", "Пропала грамота" та в радіовиставах "Політ стріли", "Кларнети ніжності".

[RW011]

Сьогодні, 14 грудня, Україна вшановує героїв-рятівників, що стали на шляху ядерної стихії. Наслідки аварії на ЧАЕС відчула на собі ледве не кожна українська родина, а пам’ять про ті події ще довго житиме в свідомості нашого народу.

[RW011]

Помер відомий український актор і драматург Євген Хаїт

Український актор, сатирик і сценарист гумористичних шоу Євген Хаїт помер сьогодні, 21 січня, вранці в Одесі.

1:

Сумну звістку повідомили близькі знаменитості на офіційній сторінці актора в Instagram. Відомо, що прощальна церемонія відбудеться 23 січня в Одеській кіностудії і триватиме з 12 до 14 години. Євгена Хаїта поховають на Таїровському цвинтарі.

“Сьогодні не стало Жені. Блискавично. Нескінченно боляче. Він любив життя безмежно. Він був неймовірно талановитим, веселим, яскравим, винахідливим, ніжним, впертим… Це ще не все. Але більше того, він був розумним. Мудрим. Прощання відбудеться у вестибюлі Одеської кіностудії у вівторок, 23 січня, з 12:00 до 14:00. Французький бульвар, 33”, – йдеться в повідомленні.

Свої співчуття також висловив колега Євгена, український актор Олег Філімонов. Він вшанував пам’ять товариша і поділився теплими спогадами. І додав, що знаменитість помер від зупинки серця.

“Сьогодні вранці помер наш друг, письменник-сатирик, драматург, поет, блогер, продюсер, людина, з якою ми дружили і працювали з 1986 року, Женя Хаїт. Зупинилося серце, хоча на він ніколи не скаржився. Пишу і не до кінця розумію, що сталося. Женька – розумна, дуже ніжна і талановита людина. Чудові вірші, красиві та глибокі есеї в Instagram. Як же він любив життя! Він не вживав алкоголю і завжди заздрив мені, коли я пив коньяк в його присутності. Женька, друже, без тебе так самотньо і погано! Спочивай з миром!”, – написав Олег.

Зазначимо, Євген Хаїт був учасником команди КВК Одеського державного університету, актором “Джентльмен-шоу” та сценаристом проєкту “Голі та смішні”.

[YuraUA]

Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

Це страшне і нелюдське явище, яке відбувалося в період 1933-1945-х років і що отримало назву - Голокост, що призвело до умисного винищення практично однієї третини євреїв, а також незліченної кількості представників інших нацменшин, породжене ненавистю і фанатизмом, затятим расизмом і принизливими забобонами, які панували тоді в фашистської Німеччини - НЕ ПОВИННО ПОВТОРИТИСЯ!

sp:

В історії людства було безліч «темних» плям, але так відверто, широкомасштабно і цинічно, суспільство ще не падало ніколи. Маніпуляції громадською свідомістю, нездорові ідеї і злочинне замовчування, які супроводжували весь цей жах, не давали тоді повною мірою усвідомити справжній стан речей, і це сумно. Однак все світове співтовариство здригнулося, коли почали відкриватися факти і підтвердження подібних злодіянь, причому в справжніх «промислових» масштабах. Ми не повинні допустити, щоб подібне ще хоч коли-небудь повторилося!
Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, який відзначається 27-го січня, прийнятий на офіційному рівні Генеральною Асамблеєю ООН 1-го листопада 2005-го року, резолюція A/RES/60/7 . Метою запровадження цієї сумно пам’ятної дати, за даними проекту DilovaMova.com, є активна просвітницька робота та сприяння у запобіганні можливих майбутніх актів геноциду, а так само зневаги до цінності людського життя.
Міжнародне співтовариство "беззастережно засуджує всі прояви релігійної нетерпимості, підбурювання, переслідування або насильства щодо окремих осіб або громад, зумовлені етнічним походженням або релігійними віруваннями, де б вони не мали місце", - йдеться в тексті резолюції. Справжні і майбутні покоління не повинні забувати уроків наших загальнолюдських і настільки трагічних катастроф, інакше може виникнути дуже високий ризик повторення подібних моментів у майбутньому.
У цей день, День скорботи і пам’яті, ми приєднуємося до загальної печалі і прагнемо співчувати всьому цьому болю та втраті, ім’я якої Голокост. Її ніяк не заповнити. Вже не запобігти. Але нехай живе надія, що подібного більше ніколи не повторитися! Будемо пам’ятати...

[SGN]

Сьогодні вже можу написати - отримали гроб і поховали сина. Дай вам Бог, люди прохоходити через це, цілувати холодний лоб своєї дитини. Краще Б я здох. Нічого в мене не залишилось, чому жити.

[SGN]

Сообщение от SGN

Дай вам Бог, люди прохоходити через це

Не дай вам...
Вибачте, руки не слухаються.

[YuraUA]

Сообщение от SGN

Сьогодні вже можу написати - отримали гроб і поховали сина. Дай вам Бог, люди прохоходити через це, цілувати холодний лоб своєї дитини. Краще Б я здох. Нічого в мене не залишилось, чому жити.

🕯️На жаль, словами важко загоїти в серці болючу рану втрати. Адже смерть найріднішої людини – велике випробування. В цю гірку мить поділяємо горе Вашої сім’ї та разом з Вами схиляємо голову в глибокій скорботі.

🕯️Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях.

[SGN]

Дякую. Він не був героєм. Він був простим пацаном. Боже, як це болізне, ховати дитину. Ну нічого, переживем. Ми ж сильні.

[YuraUA]

Сообщение от SGN

Дякую. Він не був героєм. Він був простим пацаном. Боже, як це болізне, ховати дитину. Ну нічого, переживем. Ми ж сильні.

Якраз там і є прості пацани(як Ви кажете) і дівчата,і Вони Всі Героі!!!

Тримайтесь!

[Anthrax]

Бракує тих потрібних слів, аби висловити все, що вже так давно на душі накипіло...Прийміть мої співчуття...

[RW011]

День вшанування учасників бойових дій на території інших держав
Сьогодні в Україні День вшанування учасників бойових дій на території інших держав, встановлений згідно з Указом Президента від 11 лютого 2004 року.

1:

Ця дата вибрана не випадково: 15 лютого 1989 року завершилась радянська військова інтервенція в Афганістані. Через горнило тієї війни пройшли 160 тисяч українців, 12 тисяч з них отримали поранення, контузії, були скалічені, а 3360 – не повернулися до своїх домівок.

Окрім афганської, за часів СРСР, українські військові брали участь і в інших локальних війнах і збройних конфліктах на території 16 іноземних держав - вони виконували «інтернаціональний» обов’язок в Угорщині, Єгипті, В’єтнамі, Ефіопії, Сирії, Анголі, Мозамбіку, на Кубі та в інших «гарячих» точках.

Після здобуття Україною незалежності наші військові фахівці стали учасниками миротворчих місій під егідою ООН, НАТО та інших міжнародних організацій. За даними Міністерства оборони України, з 1992 року понад 44 тисячі військовослужбовців ЗСУ взяли участь у 27 міжнародних операціях та місіях у різних регіонах планети.

Від самого початку війни на сході України тисячі ветеранів, насамперед «афганців», виступили на захист рідної землі. Нині вони проходять службу у складі Збройних сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, СБУ та інших силових підрозділах.

Цього дня зазвичай відбувається низка урочистих заходів і церемоній – покладання квітів до пам’ятних знаків, проведення мітингів-реквіємів, зустрічей з учасниками бойових дій. У храмах і монастирях правититимуть панахиди по загиблих та померлих учасників бойових дій на території інших держав.

[YuraUA]

Десяті роковини розстрілів на Майдані: протистояння у фото




В Україні – десяті роковини трагічних подій на столичному Майдані Незалежності, коли загинули перші герої спротиву російській агресії. Цьогоріч День пам’яті Героїв Небесної сотні проходить під гаслом "Залишаємося гідними своїх героїв".
Укрінформ підготував добірку світлин своїх фотокореспондентів, які фіксували перебіг подій на Майдані із 18 по 20 лютого 2014 року. Саме в ці дні під час Революції гідності протистояння між українським народом і тодішнім режимом сягнуло піка.

.:

Тоді від рук силовиків загинули найбільше людей – 78 осіб, після 20 лютого від поранень померло ще понад 20 протестувальників. Усі вони увійшли до меморіалу борців за українську незалежність – до Небесної сотні. Ними стали всі активісти, які віддали свої життя за свободу України під час Революції гідності.

Формування пантеону Героїв Небесної сотні розпочалося зі смертей Сергія Нігояна, Романа Сеника та Михайла Жизневського, які загинули внаслідок силового протистояння на вулиці Грушевського 22 січня, та Юрія Вербицького, якого викрали з лікарні так звані тітушки, побили і покинули без одягу в лісосмузі поблизу Києва.

Трагічного дня 18 лютого з боку Інститутської "Беркут" і міліція повністю оточили урядовий квартал у Києві, великими вантажівками перекрили вулицю Грушевського. Але активістам, чисельність яких становила не менш як 10 тисяч осіб, вдалося прорвати один із міліцейських кордонів на перетині вулиць Грушевського і Кріпосного провулка. Після цього підтягнувся "Беркут", було чутно постріли петард. На Грушевського підпалили шини.

На Інститутській, Грушевського, Кріпосному провулку та у Маріїнському парку загинули 10 людей, понад 500 отримали поранення.






Проти мітингувальників застосовували важку бронетехніку, водомети й БТРи, розпочався штурм Майдану. Загорівся Будинок профспілок, де в той час розташовувався штаб євромайданівців і перебували поранені.

19 лютого під час спроби силового розгону мітингувальників загинуло 16 осіб, тілесні ушкодження отримали 206 осіб.

20 лютого правоохоронці стріляли з вогнепальної зброї на ураження. У результаті загинули 49 осіб та 157 отримали тілесні ушкодження. Вогнепальні поранення були у 68 осіб.

Наймолодшим героєм Небесної сотні став 18-річний Назарій Войтович, родом із Тернополя. Загалом у цьому списку – 108 людей, 105 Героїв Небесної сотні посмертно отримали звання Герой України, а троє іноземців – громадянин Білорусі Михайло Жизневський та громадяни Грузії Зураб Хурція і Давид Кіпіані – посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної сотні.

17 лютого 2021 року Верховна Рада визнала Революцію гідності одним із ключових моментів українського державотворення та виразником національної ідеї свободи.

Герої Небесної сотні змінили перебіг історії нашої країни й показали світові, що українці готові боротися за свою волю. І це протистояння з російським агресором в активній фазі триває вже десять років на фронті.

Скрытый текст (вы должны войти под своим логином или зарегистрироваться и иметь 1 сообщение(ий)):

У вас нет прав чтобы видеть скрытый текст, содержащейся здесь.

[RW011]

Померла відома українська актриса, зірка фільмів «За двома зайцями» і "Весілля в Малинівці"

У неділю, 25 лютого, стало відомо про смерть заслуженої артистки України Людмили Алфімової. Вона зіграла в культових фільмах "За двома зайцями" і "Весілля в Малинівці".

Про це повідомляє УНІАН.

1:

На офіційній сторінці у Facebook Тульчинської районної державної адміністрації повідомляється, що Алфімової не стало ще 22 лютого. Вона померла у віці 88 років у Вінницькій області в селі Печера.

"Сьогодні померла Людмила Іванівна Алфімова. З 1993 року по теперішній час Людмила Іванівна проживала в селі Печера Шпиківської громади. Їй було 88 років. Висловлюємо щирі співчуття родині та близьким, поділяємо скорботу всіх, хто знав або працював із Людмилою Іванівною! Світла пам'ять!" - йдеться в повідомленні.
Причина смерті невідома.

Що відомо про Людмилу Алфімову
За всю свою тривалу кар'єру Людмила Іванівна знялася в понад 40 фільмах, а озвучила близько 170.
У неї є двоє дітей - Єлизавета та Олена. Їх актриса народила від військового льотчика Фелікса Алфімова. Однак пізніше зірка познайомилася з головою колгоспу Іваном Кальницьким. Вони почали зустрічатися, але розписалися тільки через 20 років від дня першої зустрічі, після смерті дружини Кальницького. Спільних дітей у них не було.

У 2006 році Кальницький помер. Після цього Алфімова більше не виходила заміж.

[RW011]

Помер відомий український політик

Помер колишній керівник Закарпатської і Луганської облдержадміністрацій генерал Геннадій Москаль.

Про це повідомив у соцмережі депутат Микола Княжицький.

1:

"Після важкої хвороби помер Геннадій Москаль. Вічна памʼять. Співчуття родині. Він займав багато державних посад, був справжнім патріотом і людиною талановитою", - написав він.
Політику було 73 роки.
За даними близьких Геннадія Москаля, у нього була онкологічна хвороба. На лікування він виїздив за кордон, але постійно жив і працював в Україні.
Геннадій Москаль став відомим міліцейським генералом за часів президента Кучми, коли очолив боротьбу з бандитизмом у Криму, а потім був близьким соратником президентів Віктора Ющенка та Петра Порошенка і критиком Володимира Зеленського.

Він також запам'ятався різкими висловлюваннями на адресу тих, кого вважав причетним до злочинності.

Що відомо про Геннадія Москаля

1:

Геннадій Москаль народився 11 грудня 1959 року в селі Задубрівка Чернівецької області. Він був генерал-лейтенантом поліції, кандидатом юридичних наук, доцентом.
На позачергових парламентських виборах 2007 року був обраний нардепом від партії "Наша Україна - Народна самооборона", у 2012 році був вдруге обраний до Верховної ради від партії "Батьківщина".
У березні 2015 він очолив Луганську обласну військово-цивільну адміністрацію. З липня 2015 до червня 2019 року був керівником Закарпатської ОДА.