Война - вторжение России в Украину!!!

[Admin]

Очень не хотел создавать такой темы на техническом форуме, но знаю что людей Росии блокируют от правдивой информации о войне на нашей родной земле Украине.
В данной тебе будем писать только Правдивую и Проверенную информацию.
Я хочу чтобы пользователи форума из других стран, не только из Украины (мы все видим из своих окон) знали и видели как подло на нас нападает и убивает наших людей "Дружеская страна Россия"
Недовольные троли сразу получают вечный БАН
Наша задача открыть глаза людям, которые все еще верят что "Их там нет", "Это не мы", "Это спасательная операция" и т.д.

ЗЫ: Ничего против обычных Русский, Белорусских и других национальностей не имею, есть вопросы только к их властям и к участникам этой Рашистсой войны

На форуме все еще действуют правила, так что следим за выражениями

Слава Україні!!!

Правдивые каналы в мессенджерах:
Viber:

Молния
⁨ЦЕНТР ПРОТИДІЇ ДЕЗІНФОРМАЦІЇ⁩
Країна Інфо

Telegram:

Оперативні Новини України
https://t.me/STOP_RUSSIAN_WAR_BOT
Тelegram-бот для повідомлень про російські мітки

[mukha22]

Оксана Маркарова

Вашингтон, наші дні. Якісь співробітник російського посольства зупиняється перед тим як заїхати і топче соняшники, які принесли двоє маленьких дівчат. Напередодні соняхи, які ми висаджували через дорогу навпроти посольства рф у квітні, також були знищені - вирвані з корінням.
🌻🌻🌻 діють на загарбників, як свята вода на чортів. Ворогів дуже дратує кожен символ, що нагадує світові про нашу боротьбу, гідність і звитягу, а також про нескінченне зло, що росіяни заподіюють нашому народові щодня. Дипломати країни-агресора поводять себе так само підло і ницо як і всі загарбники, вихваляючись негідними вчинками, виправдовуючи вбивць та розраховуючи на безкарність.
Але! Відповідальність обов‘язково настане на міжнародному трибуналі, а до того всім варто бачити і пам‘ятати їх обличчя і «вчинки». Документувати та робити відповідні висновки. Військові злочинці та брехуни - ось хто ці «емісари»насправді, це і є їх робота.

[mukha22]

У Швеції у центрі Стокгольма пройшла демонстрація на підтримку України.

Під час акції показали виставу "Один день в Україні" та флешмоб українських дітей.

[mukha22]

Роман Донік

А це техніка з параду в Москві. Під Ізюмом у Холодноярців. Росіяни люблять техніку яка проходить на параді, обліплювати такою яскравою мішурою. А потім за традицією з парада в утилізацію. Точніше після відновлення, приносити в російські родини автомобілі

[YuraUA]

Перші бронеавтомобілі MLS SHIELD прибули до України і надійдуть Десантно-штурмовим військам через пару днів, - Порошенко.



Перші бронеавтомобілі MLS SHIELD, закуплені Фондом Порошенка та волонтерами ГО "Справа Громад" для Збройних Сил України, вже прибули в Україну.

Про це Петро Порошенко повідомив журналістам під час перебування у 24-їй бригаді імені Короля Данила, інформує Цензор.НЕТ із посиланням на пресслужбу "Європейської солідарності".

Він зазначив, що нарешті вдалося отримати останню ліцензію для передачі цих бронемашин в Україну.
"Сьогодні вночі, о 4 годині ночі прибули перші бронеавтомобілі MLS SHIELD. Найкращі, я у них їздив. Ви знаєте, це як Rolls-Royce в сфері бронетехніки. Там є кондиціонер, спеціальний usb-порт, підресорне сидіння, дуже добре обладнані місця для десанту, потужний двигун, не цивільний, а військовий", - розповів про машини Порошенко.

"Вже через пару днів нашому командуванню Десантно-штурмових військ, тому що ми з ними уклали відповідну угоду, надійде ця броньована техніка", - сказав він.
Також Порошенко повідомив, що укладає угоду на імпорт в Україну ще БМП, і ця гусенична броньована техніка також піде на основні напрямки контрнаступу. Джерело: https://censor.net/ua/n3357999

[Rostyk.07]

Якщо кацап не буде брехати, то здохне від запалення залози.

[YuraUA]

[Rostyk.07]

82 медичних співробітників жінок зараз в полоні в тій самій Оленівці.
Цього не покажуть по телевізору в Zе-марафоні. Не буде флешмоба, бо це не так важливо як врятувати дупу однієї Зе-Лєнкі, якій просто закортіло покрасуватися на обкладинці модного журналу.

82 жінки.
Більшість з них є співробітниками 555-го військового шпиталю Маріуполя - лікарі, медичні сестри.
Вони були захоплені у полон, бо виконували свій обов’язок – рятувати життя, до останнього лишалися з пораненими.
Андрію Кривцову (родичу однієї з полонених) вдалося поспілкуватися з двома жінками, які були у полоні, та їм пощастило – їх обміняли.

Ви працювали у 555 шпиталю м. Маріуполь, розкажіть докладніше що трапилося з 24 лютого по 12 квітня.
До середини березня госпіталь працював в штатному режимі, у різні міські лікарні були відрядженні лікарсько-сестринські бригади для забезпечення швидкого надання повноцінної медичної допомоги, до того ж кількість поранених і травмованих була вже такою великою, що можливості госпіталю цьому не відповідали. Коли на територію шпиталю влучив снаряд ворогів, усіх швидко евакуювали до резервних баз у бункерах на заводі. Так весь особовий склад госпіталю було поділено на дві групи (прим. завод Ілліча та Азовсталь).

Розкажіть про обставини, коли вас захопили до полону.
Це трапилось 12 квітня. Ми підпорядковувались 36-й бригаді (тому що госпіталь не мав жодної зброї на обліку). Ні у кого з персоналу не було автомату чи пістолету, мова іде і про медичний, і про немедичний персонал, ми не могли самі по собі оборонятись від ворога. І коли 36 бригада вже не могла вести оборону своїх позицій, ми опинились у дуже скрутній ситуації, можливості вийти з оточення не було, до того ж у бункерах залишалось дуже багато поранених - так і потрапили у полон.

А що сталося після того як вас захопили?
Спочатку нас доправили у смт. Сартана, де залишили у ангарі. Особисто я спала на бетонній підлозі, трохи спасав тільки одномісний каремат, який я ділила на двох з іншою жінкою-офіцером, прикомандированої до нашої частини (прим. шпиталь вважається окремою військовою частиною). У вікнах було вибите скло, дні тоді були дуже холодні, дощило, тож легко уявити, наскільки було холодно в тих ангарах. Через дві доби нас перевезли в Оленівку. Умови перебування дійсно жахливі, дуже мала камера, розрахована на двох - насправді нас там було 13. Туалет у камері несправний, але в нормальний нас не виводили. Годували тричі на день, за кількістю їжі мені особисто вистачало, давали багато хлібу - це спасало. Стосовно питної води - в принципі, раз на день можливо десь літри 3 давали, але вона була несмачна і ми навіть думали, що її набирали просто з під крану. Їжу давали у брудному посуді, було зрозуміло що хтось з них до нас вже їв. Ніякого душу, ніяких умов для підтримання елементарної гігієни тіла. Яскраво запам’ятала, що вночі дуже гучно включали на всю будівлю музику, через що ми не могли спати. На 5-й день перебування в Оленівці нас організовано вивезли у Таганрог. Водій автобусу казав, що це останній етап перед обміном. Намагались вірити в найкраще. Коли потрапили в РФ, в Таганрог, я для себе зрозуміла, що у ДНР нам ще норм було, оскільки ставлення росіян до нас було як до тварин. Маршруту не знаю, я ніколи не бувала у тих населених пунктах,через які ми їхали, але їхали десь 6 годин.

Коли ви потрапили до СІЗО у Таганрозі – чи брали у вас особисту інформацію, відбитки пальців, ДНК?
У пункті прийому нас повністю переодягли, нічого з особистих речей нам не було дозволено брати з собою, дві хвилини дали на дуже, дуже холодний душ, забрали пасмо волосся, відрізок нігтя, відбитки пальців (через декілька днів знову знімали відбитки пальців, брали слину, вносили в якусь електронну базу). Умови перебування там були кращі ніж в
Оленівці, у кожного своє ліжко, більш комфортний туалет (це саме в моїй камері), перші дні було холодно, потім видали бушлати. На ліжках сидіти не можна, інколи навіть ганяли, щоб ми і на лавках не сиділи. Виходить - цілий день на ногах.

Розкажіть про умови перебування в самому СІЗО.
Нас розвели по камерах по 2-6 людей у кожній. Ліжок вже тут вистачало на всіх. Годували нас тричі на день, їжа, ну просто жахливої якості і в недостатній кількості, інколи на вечерю давали тільки скислу кашу. Раз на тиждень пускали у гарячий душ. У камері був рукомийник. Давали мило, зубну пасту, щітки, туалетний папір, засоби жіночої гігієни. О 6 підйом, о 22 відбій, бували дні, коли на розсуд наглядачів нам оголошували відбій десь о 23-24:00. Нашу камеру - жодного разу не вивели на прогулянку, тобто весь цей час ми сиділи закриті у 4 стінах.

Чи дозволяли комусь дзвонити, писати листів – за Женевською Конвенцією полонені мають право на спілкування з зовнішнім світом?
Ні, не дозволяли.

Чи були допити, чи ще якісь слідчі дії?
Звичайно, слідчий комітет РФ, та ще люди, представниками якої структури вони були, я не змогла для себе виявити. Можливо прокуратура.

Чи був моральний тиск на людей?
Так був, постійний. Нам постійно казали: «Зеленський оголосив вас зрадниками, вас ніхто не чекає і ніхто не буде обмінювати», «Коли ви приїдете в Україну, вас там посадять/вб’ють», «України вже майже нема, вам легше дочекатись, коли буде усюди Росія», «Наша сторона готова хоч зараз вас відправити, але Україна гальмує процес». Заставляли вивчати гімн, герб, стяг РФ, ганебний вірш «Простите нас родные россияне» та інше.

Чи був до вас доступ якихось організацій – ООН, ОБСЄ, Міжнародний комітет Червоного Хреста?
Ні, не був.
---------------------------------
Це невелика частина інтерв’ю, яку я можу оприлюднити. Усе інше – або занадто жахливе для публікації у відкритий доступ, або закрите для розголосу, поки йде слідство.
Так друзі, сьогодні у XXI сторіччі, у центрі Європи, знов повторюються ті самі жахи, що і майже сто років тому. І про це знов вперто мовчать. Наша влада, МКЧХ, ОБСЄ, ООН, ЄС.
Якщо я закрию очі і не буду його бачити, воно мене теж не побачить. Мабуть так.
Але як не намагаються приховати правду, вона все одно випливе назовні. 11 липня Олег Котенко, уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, назвав число – 7200 зниклих безвісти – більша частина яких є у полоні. Сьогодні, на зустрічі з родинами полонених, представник МКЧХ назвав орієнтовне число від їх організації – 8000 осіб. Як будуть робитися обіцяні нам обміни? Останній був 144 на 144. А в нас за підрахунками від оприлюднених даних 400-500 солдат РФ та ОРДЛО. Риторичне питання…
Тиждень тому вся Україна почула про 32 водіїв-волонтерів з Маріуполя, яких звільнили з полону. Не обміняли. Не відбили за допомогою військової спецоперації. А відпустили. Бо про них говорили. Публічна інформаційна компанія «Волонтер – не терорист» почалася з квітня. Звертаючись до нещодавнього інтерв’ю того ж Олега Котенко – якщо людина не воювала, то розголос має бути максимальний. За Женевською конвенцією, медики, журналісти, кухарі, музиканти не йдуть на обмін, їх просто передають сторонам, бо вони не комбатанти.
Ми просимо вас – кожного громадянина України, допоможіть нам із розголосом. Кожен ваш голос може врятувати Людину. Весь світ має знати про те, що Росія незаконно утримує у полоні медиків, велика частина з яких - жінки. Ми звертаємося до Президента, Верховної Ради – зробіть так, щоб весь світ знав про звірства Росії – країни терориста. Лікарям не місце у концтаборах. Врятуйте їх!!!

[YuraUA]

Один з "привидів Києва" переконував США надати Україні літаки стандартів НАТО.

[YuraUA]

Пелосі на Тайвані зустрічають в кольорах України.
Video:

https://censor.net/ua/video_news/335...ukrayiny_video

[YuraUA]

Цікавий трофей здобули бійці ТРО з Дніпра.



Захисники України продовжують нищити російських загарбників, які вторглися на нашу землю, іноді попадаються досить цікаві трофеї. Невідома Настя в запалі написала вже покійному орку «краще б ти відсидів».

«Треба було слухати Настю, окупанте. Невідомий орк безславно помер на Запорізькій землі» — пише Телеграм-канал Запоріжжя.Інфо.

Трофей роздобули бійці 231 окремого батальйону ТРО (Дніпро).

https://sprotyv.info/photo/czikavij-...-tro-z-dnipra/

[YuraUA]

[YuraUA]

[YuraUA]

Українські військовослужбовці проходять навчання у Великій Британії.



Захисники України проходять вогневу та тактичну підготовку, навчаються стрільбу в складі підрозділу, тактику пересування на полі бою та ведення бою в міських і лісистих місцевостях.

Про це повідомляє Генеральний штаб ЗСУ, інформує Цензор.НЕТ.

Заняття відвідали українські генерали Євген Мойсюк та Едуард Москальов.

Заступник головкома ЗСУ Євген Мойсюк зазначив, що підготовлені у Британії українські військовослужбовці вже показують результат на полі бою.

Навчання відбуваються за сценарієм, спеціально прописаним британськими фахівцями, зокрема інструкторами п'ятого полку Стрільців. Уся увага зосереджена на стрільбі й оборонних діях, психологічній стійкості, правильних діях під час евакуації поранених.
Для реалістичності використовуються різні методи бойової симуляції, серед іншого симуляцію бою, піротехніки й вогнем зверху.


Нагадаємо, 17 червня Джонсон у Києві запропонував розпочати велику навчальну програму для ЗСУ з можливістю навчання до 10 000 солдатів кожні 120 днів. Українських військових уже відвідували на цих навчаннях міністр оборони Британії Бен Воллес і сам Джонсон.

10 000 українських добровольців віком приблизно 25-45 років навчають у чотирьох центрах базовим військовим навичкам відповідно до стандартів армії Великої Британії та НАТО.

[vovka26]

Россия делится хлебом-солью

МЧС России доставило Новокаховскому хлебозаводу 27 тонн муки, 270 килограмм дрожжей и 300 килограмм пищевой соли.

Продукты необходимы для обеспечения хлебом медицинских и учебных учреждений, а также для потребностей жителей Новой Каховки.

[BodiaK]

Сообщение от vovka26

Россия делится хлебом-солью...

Ага, "ділиться". Спочатку сперли сотні тонн українського зерна, а тепер ділиться тим, що не встигли вкрасти. "Добродії" хренові!

[Sereqa]

Сообщение от vovka26

доставило Новокаховскому хлебозаводу 27 тонн муки

Из украденного в Мариуполе зерна намололи, мародёры?

[YuraUA]

Сообщение от vovka26

Россия делится хлебом-солью

МЧС России доставило Новокаховскому хлебозаводу 27 тонн муки, 270 килограмм дрожжей и 300 килограмм пищевой соли.

Продукты необходимы для обеспечения хлебом медицинских и учебных учреждений, а также для потребностей жителей Новой Каховки.

"Никогда не верьте русским, ибо русские не верят даже самим себя" - Отто фон Бисмарк

[YuraUA]

Сообщение от vovka26

Укронацысты сожгли хранилища с зерном ,при бегстве .дабы не досталось ни кому .Гори сарай гори и хата ,так у вас говорят .

Та вже нацистів,як твій пуйло і всі ви разом з ним,ше світ не бачив.
Орда-ордою.



Ось що вашу голоту чекає:

[mukha22]

Мелітополь проти роздачі паспортів країни 404.

Мелітополь - це Україна!

[mukha22]

Синдром розпаду. Коротко про психопатологію рашизму

В чому насправді полягає консенсус між Путіним і росіянами

У попередніх двох статтях ми розбирались, чому Росія поводиться, як зомбі з трешових кінофільмів, і чому ідеологія «русского мира» — це не план перебудови світу, а просто суїцидальний культ. Тепер час поміркувати над тим, чому 140-мільйонне населення Російської Федерації підтримує чи принаймні толерує путінську некрократію.

Сьогодні російська ліберальна еміграція майже хором співає про те, що громадяни РФ — це бідолахи, яких Путін тримає у заручниках. Дехто з них прямо називає Росію «теж окупованою» путінським режимом. Про те, наскільки вульгарними є подібні маніпуляції, годі і казати. Але нема такої сили, котра б пояснила російському лібералу, що проводити паралелі між московським театром «Гоголь-центр», який нещодавно закрила тамтешня влада, і Маріупольським драмтеатром, який розбомбила російська авіація — це вершина цинізму (цитат не наводимо, бо надто гидко — Ред.). На щастя, Україна подібних ілюзій позбулася. Залишки віри в те, що росіянам «просто не дозволяють дізнатись правду», зникли ще у березні. Ну а повірити в те, що 140 мільйонів росіян ненавидять Путіна, але змушені коритись зі страху, просто не можливо. Будь-який режим спирається на певний суспільний консенсус, інакше його просто зметуть: на самих штиках довго не просидиш. Але в чому саме полягає путінський консенсус?

Здавалося б, відповідь вже давно знайдена. У 2000-х росіяни покохали нового президента за те, що він подолав лихоліття 1990-х, приборкав Чечню і подарував обивателю декілька відносно ситих і спокійних років. Потім була «маленька переможна війна» у Грузії, трохи пізніше — анексія Криму і окупація Донбасу, які роз’ятрили імперський шовінізм. Ось вам і «холодильник», і «телевізор» — нехай у змінних пропорціях, але у цілком достатній сукупній кількості, щоб задовольняти потреби пересічного росіянина. Все це, загалом, так. Але окрім політологічного і соціологічного інструментарію, для аналізу російського суспільства потрібен ще й інструментарій психологічний, який дозволяє виявити не надто очевидний, проте вкрай важливий елемент формули путінського успіху.

У 1960-х німецький соціальний психолог Еріх Фромм ввів поняття «синдром розпаду», який спонукає людину «руйнувати заради руйнування і ненавидіти заради ненависті». Такий синдром виникає тоді, коли у свідомості окремої особи чи суспільства одночасно поєднуються три орієнтації: некрофілія, екстремальний нарцисизм і симбіотично-інцестуальний потяг, котрі за висловом Фромма, «утворюють ядро тяжких психічних захворювань і становлять сутність істинного зла». Про що ж саме йому йшлося?

Некрофілія

Говорячи про некрофілію — себто любов до мертвого — Фромм мав на увазі не сексуальну перверзію, а загальне неприйняття життя. По-перше, некрофіла видає те, що він живе минулим — байдуже реальним чи уявним. Він зациклений на минувщині, а до всього нового і сучасного ставиться з презирством і підозрою. Йому комфортніше серед мертвих, ніж серед живих, з якими некрофіл не здатний продуктивно взаємодіяти. З цього витікає друга характерна риса некрофіла: він, за словами Фромма, «просто таки закоханий у силу. Для нього існує лише дві "статі": володарі і позбавлені влади, вбивці і вбиті. Некрофіли закохані в тих, хто вбиває, і зневажають тих, кого вбивають». Будь-які стосунки для нього — це стосунки владання. «Некрофіл скоріше втратить життя, ніж своє володіння, хоча разом із втратою життя він все одно перестане існувати, як власник», — зауважував Фромм.

Нічого не нагадує? Так, все це про сучасне російське суспільство. Відроджений культ «Великой Победы» не випадково так припав росіянам до душі. Імперія-зомбі вже не здатна згенерувати візію майбутнього, а тому її головню «скріпою» стала ностальгія. Росіяни — це народ емігрантів, які втекли від дійсності у фантазії про власне минуле. Можна скільки завгодно кпинити з американських ліволібералів, які прагнуть втілити утопію social justice. Але російська утопія зводиться до формули «Можем повторить», причому їм йдеться не про перемогу над нацизмом, соціалізм чи територіальні загарбання. Для росіян культ «Великой Победы» — це спогад про акт тотального насильства, який завершився маніфестацію їхньої брутальної сили. Так, росіяни — це суспільство, що живе мрією про те, що колись воно знов «нагинатиме» інші народи, які ритуально будуть оголошені «фашистами».

Звідси росте й російський хтонічний сталінізм. Так, Сталін вбив мільйони росіян, але саме тому він і припав до душі народу-некрофілу, закоханому в силу. Антитоталітарний дискурс, який намагалися розвивати у РФ після розпаду СРСР, мав мізерні шанси на масове поширення. Тому що некрофільна особистість воліє виправдовувати ката, аніж співчувати його жертвам. Звідси й та легкість, із якою був сконструйований путінізм. Наш Майдан 2014 року почався з емпатії до студентів, яких жорстоко розганяв «Беркут». Натомість колективне російське «Я» воліє стати на бік того, в чиїх руках знаходиться кийок — і чим більше нирок буде відбито, чим більше голів проламано, тим сильнішими буду симпатії. Звідси й Маріуполь, Буча, Бородянка, Кременчук, Вінниця — путінський режим не боїться стати кривавим чудовиськом в очах власних громадян — навпаки, він цього прагне. Тому у що некрофільній парадигмі свідомості головним доказом легітимності є сила, граничним виявом котрої є спроможність вбивати.

Нарцисизм

Друга складова «синдрому розпаду» — граничний нарцисизм. Він зіштовхує свого носія у жорстоке протистояння з навколишньою дійсністю, оскільки та не дає достатньо підтверджень його уявній величі. Невичерпним джерелом російського колективного нарцисизму є тамтешнє імперське месіанство. Месіанські ідеї — Третій Рим, комунізм, культ «Великой Победы» — були потрібні імперії для виправдання експансіонізму. Загалом, для імперій це цілком типово. Але у випадку Росії її месіанські амбіції ніколи не відповідали її реальним досягненням: навіть на піках своєї могутності вона залишалась досить відсталою державою.

Чим сильнішою ставала ця невідповідність, тим сильнішою ставала російська деструктивність. «В історії є чимало прикладів вождів, одержимих манією величі, котрі "лікували" свій нарцисизм тим, що перетворювали світ під себе; такі люди мусять намагатися знищити всіх своїх критиків, оскільки голос розуму являє для них серйозну небезпеку», — писав Фромм. Подібне відбувається й на колективному рівні: народ-нарцис, чиї хворобливі уявлення про себе щоразу розбиваються об сувору дійсність, прагне помститись самій дійсності.

Російська зацикленість на Україні походить, в тому числі, із неспроможності нарциса усвідомити, що хтось може відмовитись від союзу із ним. Намагаючись пояснити для себе вихід України з орбіти Москви, російський нарцис вигадував для себе теорії про «бандерівців», «хунту», «фашистів-наркоманів», котрі силоміць тягнуть братній слов’янський народ у обійми розтлінного Заходу. Проте коли вони переконались, що Україна справді не бажає повертатись в лоно імперії і готова боротись за свій вибір, нарцисизм став емоційним підґрунтям для виправдання геноциду. Якщо Маріуполь не хоче бути російським містом, його треба стерти з лиця землі, як прикру помилку історії. Тому що у хворій свідомості нарциса всі міста планети мріють перейти під його прапор, і якщо українці не хочуть стати малоросами, вони заслуговують на найжорстокішу помсту. І так, у своєму праві вершити долю народів нарцис впевнений абсолютно.

Інцестуальний симбіоз

Та легкість, із якою Путін встановив свою диктатуру, також пов’язана із нарцисизмом. «Група з сильною нарцисичною установкою обов’язково повинна мати вождя, з яким вона могла б себе ідентифікувати, — писав Фромм. — Вождь викликає захват у групи, котра проєктує на нього свій нарцисизм. У акті покори всесильному вождеві, причому мова йде про акт симбіозу та ідентифікації, особа переносить власний нарцисизм на нього. Чим значніший вождь, тим значніший його послідовник». Загаданий потяг до симбіозу не менш важливий для розуміння російської психопатології.

Спираючись на теорію Фройда, Фромм пов’язував інцестуально-симбіотичний потяг зі страхом людини перед незалежністю і особистою свободою. Йдеться, знов таки, не про сексуальну перверзію, а про «бажання бути прив’язаним до того, з чого людина вийшла, страх стати вільною і страх бути знищеним цією постаттю, якій людина безпорадно віддала себе, відмовившись від будь-якої незалежності». Еквівалентом матері може виступати вождь, партія, держава, плем’я, нація, раса. У випадку Росії з її традиційним колективізмом і постійно відтворюваною політичною та економічною несвободою, ця установка розвинулась у максимальній мірі, підсилена тим таки груповим нарцисизмом. Бо месіанство вимагає самопосвяти, а у крайніх випадках призводить до заперечення особистості як такої: хіба хтось має право на персональну автономію, коли попереду маячить Велика Мета?..

«Коли екстремальні форми некрофілії, нарцисизму та інцестуального симбіозу поєднуються одне з одним, ми можемо говорити про "синдром розпаду". — резюмував Фромм. — Хто страждає цим синдромом, той є злим у повному сенсі цього слова, він зраджує життю і зростанню, щоб присвятити себе смерті й нівеченню». І саме в цьому полягає фундаментальний консенсус між путінським режимом і громадянами РФ. Імперія-zомбі здатна експортувати лише кривавий хаос, але російським масам цього достатньо — це те, чого вони прагнули вже давно. Одні тепер б’ються у садистському екстазі, закликаючи ще сильніше бомбити українські міста, школи, лікарні. Інші — і це, певно, найстрашніше — просто не бачать у злочинах власної армії «ничего такого». Десь є і треті, які намагаються дистанціюватись від цієї реальності чи навіть якось боротись із нею, але їхня маргінальність і тотальна неспроможність лише підкреслюють, наскільки хворим є пересічний росіянин. І це, на жаль, спричинене не путінською пропагандою, яку за відомих умов можна буде просто вимкнути. На відтворення саме такого психологічного типу запрограмована сам імперія-zомбі. І допоки вона існуватиме, стійких позитивних змін очікувати не варто.

Максим Віхров

https://tyzhden.ua/World/255438