Война - вторжение России в Украину!!!

[Admin]

Очень не хотел создавать такой темы на техническом форуме, но знаю что людей Росии блокируют от правдивой информации о войне на нашей родной земле Украине.
В данной тебе будем писать только Правдивую и Проверенную информацию.
Я хочу чтобы пользователи форума из других стран, не только из Украины (мы все видим из своих окон) знали и видели как подло на нас нападает и убивает наших людей "Дружеская страна Россия"
Недовольные троли сразу получают вечный БАН
Наша задача открыть глаза людям, которые все еще верят что "Их там нет", "Это не мы", "Это спасательная операция" и т.д.

ЗЫ: Ничего против обычных Русский, Белорусских и других национальностей не имею, есть вопросы только к их властям и к участникам этой Рашистсой войны

На форуме все еще действуют правила, так что следим за выражениями

Слава Україні!!!

Правдивые каналы в мессенджерах:
Viber:

Молния
⁨ЦЕНТР ПРОТИДІЇ ДЕЗІНФОРМАЦІЇ⁩
Країна Інфо

Telegram:

Оперативні Новини України
https://t.me/STOP_RUSSIAN_WAR_BOT
Тelegram-бот для повідомлень про російські мітки

[YuraUA]

Потужні вибухи на головному військовому аеродромі Криму: окупанти заявили про евакуацію населення.
Окупаційна "влада" Криму оголосила про евакуацію із Сакського району Криму, де 9 серпня пролунали потужні вибухи.

Раніше Міністерство оборони країни-агресорки заявляло, що на авіабазі нібито "здетонували авіаційні снаряди", що призвело до потужних вибухів.
Пропагандисти із посиланням на гауляйтерів Криму заявляють, що "влада" оголосила про евакуацію у Сакському районі Криму, де пролунали потужні вибухи на місцевій авіабазі російських окупантів.

"Громадян повідомляють про евакуацію у Сакському районі Криму, де стався інцидент на аеродромі", - пишуть пропагандисти.

Також повідомляється, що станом на 17:00 уже було евакуйовано 30 людей.
Пропагандисти із посиланням на гауляйтерів Криму заявляють, що "влада" оголосила про евакуацію у Сакському районі Криму, де пролунали потужні вибухи на місцевій авіабазі російських окупантів.

"Громадян повідомляють про евакуацію у Сакському районі Криму, де стався інцидент на аеродромі", - пишуть пропагандисти.

Також повідомляється, що станом на 17:00 уже було евакуйовано 30 людей.

[YuraUA]

Повне відео вибухів на військовому аеродромі у тимчасово окупованому Криму в Новофедорівці.



Пора-пора відчути рашикам то все на собі,ті сльози,ті смерті,шо вони
принесли на Нашу Землю.
Закон бумерангу ше ніхто не відміняв!

[YuraUA]

Минобороны Украины потроллило оккупантов касательно взрывов в Крыму.

[mukha22]

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, де визначаються види діяльності, які можна здійснювати на тимчасово окупованих територіях без ризику кримінального переслідування за колабораціонізм.

Автор законопроєкту – прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

У пояснювальній записці йдеться, що після запровадження кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність та допомогу державі-агресору всі міністерства та відомства отримують сотні звернень від громадян, органів місцевого самоврядування, комунальних установ та бізнесу щодо того, в яких межах і як вони мають діяти, щоб їхня діяльність не підпадала під відповідні статті кримінального закону.

З огляду на це Кабмін вирішив встановити чіткий покажчик щодо діяльності та заходів, які можуть здійснюватися, якщо при цьому не здійснюється допомога державі-агресору.

Також документ наділяє Кабмін, Нацбанк та незалежні регулятори повноваженнями визначати особливості та встановлювати обмеження здійснення суб'єктами певного переліку видів діяльності та заходів.

Відповідно до законопроєкту, державні органи та органи місцевого самоврядування на окупованих територіях можуть проводити заходи:

- із забезпечення права і свобод громадян;

- з оперативно-розшукової діяльності;

- щодо досудового розслідування;

- визначені Кодексом цивільного захисту України;

- передбачені Конвенцією із захисту культурних цінностей;

- спрямовані на вирішення гуманітарних проблем;

- із забезпечення населення послугами ЖКГ;

- щодо дотримання міжнародних договорів;

- щодо сприяння відновленню територіальної цілісності України;

- спрямовані на виконання та відбування кримінальних покарань;

- спрямовані на виконання вимог щодо безпеки ядерних та радіаційних об'єктів, захист критичної інфраструктури;

- з поховання померлих;

- з охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

- зі сприяння суб'єктам господарювання.

Суб'єкти господарювання, якщо не здійснюється сприяння державі-агресору, можуть:

- забезпечувати права та свободи людини та громадянина;

- виплачувати та доставляти пенсії, грошову допомогу;

- проводити заходи щодо цивільного захисту України;

- проводити заходи щодо захисту культурних цінностей;

- вирішувати гуманітарні проблеми, надавати медичні та соціальні послуги;

- виробляти та продавати ліки;

- надавати благодійну та гуманітарну допомогу;

- надавати населенню послуги ЖКГ;

- здійснювати діяльність у галузі трубопровідного транспорту, нафтогазовій та вугільній галузі, інших видобувних галузях, якщо при цьому енергоресурси не транспортуються на територію РФ;

- проводити освітню діяльність без пропаганди країни-окупанта та без встановлення її стандартів освіти;

- проводити заходи, спрямовані на виконання та відбування кримінальних покарань;

- здійснювати поховання померлих;

- охороняти довкілля та заповідники;

- здійснювати діяльність у банківській та фінансовій сфері, якщо регулювання та нагляд здійснюється Нацбанком;

- здійснювати діяльність у галузі електронних комунікацій та пошти;

- перевозити вантажі та пасажирів;

- виробляти сільськогосподарську продукцію;

- працювати у сфері виробництва товарів, торгівлі та громадського харчування.

[YuraUA]

[mukha22]

Російський танк Т-90М «Прорив» захоплений ЗСУ

[mukha22]

Журнал «Український тиждень». № 33 (42). від 15 серпня 2008 р.

Війна на порозі

Сергій Данилов

Наслідками війни в Грузії стане початок нової мілітаризації регіону й збільшення впливу того, хто готовий і може застосувати силу

Те, про що давно попереджали західні радянологи, які пройшли школу холодної війни, а також їх не надто впливові колеги зі Східної Європи, нарешті стало зрозуміло всім. Саакашвілі своїм експресивним учинком унаочнив жорстку реальність, від якої довго ховалися багато європейських лідерів. Російський істеблішмент прямо й безкомпромісно кинув виклик цінностям Заходу. І не відомо, чи є в цій псевдомесіанській війні межа, після якої Кремль зупиниться. Оскільки зовнішні цілі в цій війні – це не тільки мета, але й засіб.

Дуже близький до частини кремлівського керівництва ідеолог конфронтаційної моделі розвитку відносин зі світом і «сталінської» модернізації Росії Алєксандр Дугін у перший день грузинської війни відверто заявив, що «нечто подобное [к событиям в Южной Осетии] нас ожидает и на Украине». Приєднуюся до популярної останнім часом думки: було б надто легковажно нехтувати подібними погрозами. Подальші відомості з фронтів інформаційної війни лише підтвердили підозри, кого в Москві вважають наступним. Аби розуміти, з ким ми маємо справу, достатньо побіжно ознайомитися з доробком Дугіна. Зовнішня експансія виступає в його ідеологічних побудовах як необхідний елемент і підґрунтя для внутрішньої мобілізації і як передумова «Великого стрибка» за сталінським зразком. Відверте й рішуче відмежування від демократичних країн входить у план внутрішньої перебудови Росії. Політика Кремля стає не передбачуваною й небезпечною як у середині країни, так і за її межами. Навіть для союзників. Про адекватне розуміння ситуації близькими партнерами Росії свідчить їх красномовне мовчанка під час кризи. Чи можуть бути спокійними Лукашенко й, особливо, Назарбаєв у разі виникнення чергової суперечки? Чи забули в Кремлі гострі конфлікти навколо білоруської нафтогазової транспортної системи й популярні в 1990-ті роки теми утиску російськомовного населення й козаків Північного Казахстану? Питання риторичне.

Наслідками війни в Грузії стане початок нової мілітаризації регіону й збільшення впливу того, хто готовий і може застосувати силу. В той час, як анемічна Європа опирається руйнуванню звичного комфортного світу, в регіоні різко зростає роль Сполучених Штатів. У дуже багатьох людей, які ще вчора хизувалися своїми антиамериканськими поглядами, сьогодні настає протверезіння. Всі розуміли, що тільки Вашингтон своїми рішучими діями міг зупинити війну. Проте між готовністю застосуванням силу і її застосувати – велика дистанція. У Вашингтоні також усвідомлювали, що втягуючись у цей військовий конфлікт, вони починають грати за нав’язаними правилами, причому в незручний час і не в тому місці. Тому ключовим завданням для адміністрації президента Буша було домогтися відновлення статус-кво несиловими методами, й лише після цього шукати відповіді на нові виклики. Однак, вибравши такий варіант, Вашингтон віддав м’яч Москві, яка, як здавалося, на власний розсуд і на своїх умовах оголосила про закінчення операції. Втім, було б дуже легковажно вважати, що гра закінчена.

І ще один нюанс. Поки лідери країн Старого Заходу думали, що робити й збиралися на наради (міністри закордонних справ європейських країн так і не встигли зустрітися всі разом до закінчення бойових дій), східноєвропейські лідери діяли набагато адекватніше. Причому вони знайшли ефективну асиметричну відповідь на дії агресора. Пострадянські країни, однозначно програючи Росії в силі, перенесли методи громадянського спротиву на міжнародну політику. Маю на увазі анонсовану під час бомбардування Грузії поїздку п’яти президентів (України, Польщі, Литви, Латвії, Естонії) до Тбілісі, яка відбулася в день припинення бойових дій.

Аби захистити себе, ми маємо ще активніше добиватися членства в НАТО. Та цього недостатньо. Потрібно паралельно вибудовувати власні схеми захисту. Однією з них може бути розвиток регіональної солідарності. Але головне – нам потрібно готуватися до війни. Як писав китайський стратег Сун-цзи, не варто сподіватися, що ворог не прийде, потрібно готуватися його зустріти.

https://tyzhden.ua/Columns/50/1016

Міхо і Мєдвєдєв

Наталія Васютин

Росія під гуркіт танків намагається відновити свої імперські позиції

У збільшеному форматі графіки "Хронологія війни".

«Із закінченням холодної війни та розвалом «імперії зла» – СРСР – світ став однополюсним. І єдиний полюс у ньому – Сполучені Штати Америки», – писала британський екс-прем'єр-міністр Маргарет Тетчер у 2001 році. Вона прогнозувала відновлення імперських амбіцій Росії, але пропонувала ще деякий час придивлятися до політики Путіна. Сьогодні придивлятися вже марна річ. Відчуваючи свою неповноцінність порівняно з Заходом, Росія не вигадала нічого ліпшого, ніж діяти «дідівськими», тобто сталінськими методами й доводити свою спроможність як країни намаганням відновити імперію. Хоче довести, що вона вже не імперія, яка розвалюється, а імперія, яка прагне відродження. Аби виплеснути свої комплекси, Росія обрала сектор одвічно заморожених конфліктів – Кавказ. Кавказькими народами царат вправно маніпулював чотири сторіччя. Сучасні очільники Росії вдало продовжили традиційну імперську політику своїх попередників щодо цього регіону.

РОЗДІЛЯЙ І ВОЛОДАРЮЙ

У стосунках із Кавказом Росія стовідсотково дотримувалася постулату Макіавеллі «розділяй і володарюй». При цьому російські політики не забували використовувати як економічні й силові важелі, так і тонку гру на ментальних та культурних відмінностях кавказьких етносів. Насамперед цю гру скеровували на те, щоб не допустити зближення народів Кавказу – їх завжди розпорошували й тримали в ізоляції одне від одного, не гребуючи грати навіть на релігійних відмінностях. Згадати хоча б 1915 рік, коли після геноциду вірмен, вчиненого Туреччиною, царат не пустив біженців на їхню історичну батьківщину, а оселив на напівісламізованому півдні Грузії, щоб мати там, про всяк випадок, законсервоване вогнище конфлікту.

Під час абхазько-грузинського та осетинсько-грузинського конфліктів у 1990-х Росія спокійно спостерігала за ними, хоча теоретично могла їх «заглушити» будь-якої миті. За великим рахунком, це було очікування хижака, який спостерігає за бійкою своїх потенційних жертв і планує напасти, тільки-но вони від тієї бійки стомляться. Коли сили сторін конфлікту ослабли, Росія просто ввела в регіони свої миротворчі війська, отримавши повний і одноосібний контроль над цими територіями. Її «миротворча місія» полягала не в налагодженні контакту між автономними регіонами та центром Грузії, а в повільній узурпації влади в цих регіонах. Спочатку Кремль через тиск і підкуп перетворив керівництво як Абхазії, так і Південної Осетії на своїх маріонеток. Потім ввів до керівних органів цих регіонів офіцерів своїх спецслужб. Відтак, аби ще більше закріпити території за собою, поширив на мешканців Абхазії та Південної Осетії статус громадян Росії. А оскільки ці регіони маленькі, і знайти роботу в них дуже важко, то на громадянство Російської Федерації, яке дає шанс відвідувати її терени будь-коли й займатися там чим завгодно, погодилася більшість абхазів та південних осетинів. Ще один фактор впливу, і чи не найвагоміший – це гроші, які виділяли як із бюджету РФ, так і в обхід нього.

Отож із часом Росія де-факто здобула підстави не лише миротворити на цих територіях, але й зі зброєю в руках відстоювати їх, як свої повноцінні області. Принаймні, якщо не самі території, то їх мешканців.

ПРОВОКУВАННЯ КОНФЛІКТУ

У тому, що війна Грузії з Росією була спланована заздалегідь – уже, мабуть, ніхто не має сумніву. Не хотілося б зараз відстежувати в дрібницях усі хитросплетіння цього плану. Достатньо буде зауважити тільки те, про що вже насмілилися говорити навіть американські політики. А саме, поодинокі перестрілки, які велися спочатку між Абхазією та Грузією, дозволили Росії під прикриттям посилення миротворчого корпусу ввести до регіону свої інженерні війська й підготувати абхазьку залізницю, щоб потім швидко перекинути важку військову техніку до грузинського кордону. Про це заявив заступник помічника держсекретаря США Метью Брайза. Це лише одна з деталей, які вказують, що ця війна не спонтанна.

Почергові обстріли Грузії то з абхазького, то з південноосетинського боку мали на меті змусити грузинську владу весь час передислоковувати війська з одного в інший регіон країни. І врешті-решт посилити психологічний тиск на військових очільників Грузії, тримати їх у стані перманентного стресу. Розгнівити запальних грузинів повинні були й постійні, по суті, безпричинні зриви переговорів із мирного врегулювання. Чого вартий хоча б той факт, коли на домовлені перемовини в Цхінвалі прибули грузинські воєначальники й не знайшли там нікого, з ким би могли сісти за круглий стіл. Усі фігуранти перемовин або не відповідали на дзвінки, або ж перебували за межами Цхінвалі. Зрештою, грузинам таки увірвався терпець.

НАФТА, НАТО, АМБІЦІЇ СРСР

Операції такого масштабу, як війна, завжди мають на меті кілька стратегічних цілей. Які з них пріоритетні, можна тільки здогадуватися. Тому варто розглянути всі можливі. Найперше, відзначимо економічний інтерес. А саме – через Грузію пролягають нафтові та газові трубопроводи, якими каспійське паливо надходить до Європи в обхід Росії. Для газонафтового магната, який неодноразово вже демонстрував Заходові свої економічні засоби впливу (перекривання крана), контроль над цими мережами надто важливий. Тим паче, що зацікавленість Росії саме нафтогоном була однією з причин розпалювання війни в Чечні. Наступна обставина, яка жодним чином не влаштовує Росію, це присутність НАТО на Кавказі, який Кремль традиційно вважає виключно своєю зоною інтересів. Грузія, як і Україна, неодноразово заявляла про готовність вступити до лав Альянсу. Проте, на відміну від України, Грузія досягла в цьому поступі значно кращих результатів. Тут блискуче провели реформу армії, дві найбільші грузинські військові бази реорганізували в повній відповідності до стандартів Альянсу. На ниві боротьби з корупцією та в оновленні правової системи грузини теж досягли значних результатів. Грузинській владі, єдиній на теренах колишнього СРСР, вдалося зламати стару радянську правоохоронну систему й вибудувати нову, наближену до європейських стандартів. Процес приєднання Грузії до Альянсу перебував у фінальній стадії й був уже суто технічним. Однак, завдяки зусиллям, насамперед, Німеччини та Франції приєднання, запланованого на 4 квітня в межах саміту країн НАТО в Бухаресті, не сталося. Наступний саміт відбудеться в грудні, й питання Грузії знову мали б винести на його порядок денний. По суті, Росії залишалося півроку до того, як НАТО закріпиться на Кавказі. Розпалити військовий конфлікт на теренах Грузії – найпростіший спосіб протидіяти цій обставині, адже до НАТО не приймають країни, які перебувають у стані збройного конфлікту. А розконсервувати конфлікт Грузії з Абхазією та Південною Осетією, який перебував у замороженому стані більше десяти років, було надзвичайно легко, особливо з урахуванням самопроголошення незалежності Косова.

І чи не найголовніша стратегічна мета Росії – показати свою політичну вагомість. Адже лідерів країни не надто влаштовував виключно економічний вплив на світову політику – Захід постійно критикував Росію й навіть кепкував із неї за постійні погрози перекрити нафтовий вентиль. У цій ситуації росіянам було конче необхідно довести світові, що він має справу вже не з імперією, яка розпадається, а з імперією, яка відроджується. На засіданні Ради Безпеки ООН щодо війни в Грузії перемовини між послами США та Росії нагадували перемовин між послами США та СРСР під час Карибської кризи. Як писали американські ЗМІ, це було таке ж протистояння двох наддержав, як і в роки холодної війни. Росія, по суті, заявила цим конфліктом світові: «Великий ведмідь повернувся, й світова політика перестала бути однополюсною. Світ став двополюсним, і ви нічого з цим не вдієте». Навіть резолюцію про введення міжнародних миротворчих сил до Грузії РБ ООН не змогла б прийняти без згоди Росії – постійного й повноважного члена Ради Безпеки. А такої згоди Росія не давала, натомість вимагаючи змістити «режим Саакашвілі». Подібна вимога не що інше, як кепкування зі CША, адже погодитися на зміщення демократично обраного президента Захід не може – це б підірвало всі підвалини його існування й уявлення про демократичні цінності. Саакашвілі – не Саддам Хусейн.

У цій ситуації цікавою виглядає позиція Німеччини. Її небажання бачити Грузію (й Україну) в НАТО дозволило Росії розпочати агресію. І якщо інший противник членства Грузії в НАТО – Франція – зайняла активну позицію у врегулюванні конфлікту (очевидно, розуміючи свою провину), то Берлін робив вигляд, що нічого не сталося. Та й загалом нинішня російсько-німецька дружба до болю нагадує пакт Молотова-Ріббентропа.

Але будь-які спроби ділити сфери впливу й відновлювати імперії приречені. Як казав один із давньокитайських стратегів: «Держава, яка йде шляхом держави, що загинула, теж загине». Це цілком стосується Росії, й жодні таємні домовленості, газові й танкові атаки цьому не зарадять.

https://tyzhden.ua/null/2592

https://shron2.chtyvo.org.ua/Ukrains...de_Ukraina.pdf

https://tyzhden.ua/Magazine/42

[mukha22]

Киця-захисниця — новий мурал у Миколаєві для тих, хто бореться за місто

За сім днів митці Альона та Дмитро створили мурал, щоб підтримати жителів Миколаєва та його захисників. Роботу миколаївців побачила місцева фотографиня Світлана Вовк і розповіла про це в соціальній мережі.

Дмитро Сліпуха вважає, що є люди, які люблять це місто та миколаївців, і захотіли, щоб завдяки цьому муралу люди звертали увагу не лише на агресію та руйнування, а й бачили, що є щось нове, що може підняти настрій.

Мурал створений, зі слів творців, аби підтримати людей, які тут лишились, та тих, хто відстоює та бореться за Миколаїв сьогодні.

«Чому саме кіт? Це киця-захисниця, яка допомагає тим, хто лишився, відновити рівновагу. Коли дуже багато темряви, то людська психіка намагається додати і побачити щось добре, тому вирішили створити цей мурал», − відповіла Альона.

Фото: Світлана Вовк

[mukha22]

Про VPN ви вже знаєте. Але є хороша альтернатива

Іноді складно розібратися серед десятків різних VPN-сервісів, які дозволяють отримати доступ до заблокованого контенту. Є ще одне рішення – браузер CENO (Cenzorship.no!). Він допоможе вам обійти цензуру, що особливо актуально для мешканців тимчасово окупованих територіях. Пояснюємо, як це працює.

Що це таке?

На перший погляд браузер CENO нічим не відрізняється від типового Firefox, однак “під капотом” браузера СENO – піринговий протокол (p2p), що дозволяє отримати доступ до заблокованого контенту в мережі.

СENO працює на основі BitTorrent – це саме той протокол, на основі якого мільйони людей до появи стрімінгових сервісів дивилися відео та серіали безплатно. Й хоча термін “торрент” потрохи стає менш популярним, багато хто й надалі викачує контент за цією технологією.

СENO буде в нагоді для користувачів з УСІХ областей України, а особливо корисним – для жителів тимчасово окупованих територій, де сьогодні блокуються десятки українських сайтів. А оскільки країна-агресор все частіше блокує ще й сервіси VPN, через які користувачі зазвичай отримують доступ до заблокованих сайтів, браузер СENO може стати незамінним під час тотального блокування сервісів доступу.

Як це працює?

Усі відвідані вами сайти зберігаються в пам’яті вашого пристрою, у так званому розподіленому кеші. Якщо який сайт намагаються заблокувати, браузер СENO знаходить цей сайт в тих користувачів, хто зміг обійти блокування (наприклад, в жителів Чернівців чи Одеси, де блокування немає).

Якщо одного ранку, ви почуєте, що ваші улюблені новинні сайти (наприклад: Суспільне чи Накипіло) почали блокувати за наказом окупаційної влади (якщо ви на тимчасово окупованих територіях), CENO надасть вам доступ до цього сайту та поширить його й на інші смартфони.

Використовуйте режим публічний перегляду CENO (публічна вкладка, світлий колір) за замовчуванням аби читати новини, переглядати відео, статті у Вікіпедії чи відкрити інші статичні ресурси, що підпадають під цензуру.
Використовуйте режим приватний перегляд CENO (приватна вкладка, темний колір) для динамічних сайтів: якщо ви хочете ввійти в Twitter або відредагувати свій сайт на WordPress.

А як щодо питання фізичної безпеки?

На тимчасово окупованих територіях, людей зупиняють та змушують показувати смартфон аби перевірити, чи не стоїть Signal, Tor, VPN. Про браузер CENO знають мало, й він виглядає як звичайний Firefox. Але якщо раптом є ризик, що ваш смартфон опиниться в руках окупанта, усю інформацію з кешу браузера можна видалити однією кнопкою.

Якими є інші ризики користування СENO?

Варто пам’ятати, що СENO не є інструментом аномізації, що властиво для VPN, з яким можна змінити IP країни доступу до мережі. СENO є радше інструментом протидії цензурі. Тому IP-адреси пристроїв, що використовують технологію BitTorrent, можуть бути видимим іншим. Разом з тим, ніхто, навіть IT-фахівець не зможе побачити, на який сайт ви заходили, чи яке відео ви дивилися.

Навіщо мені цей браузер, якщо я НЕ перебуваю на окупованій території?

Завантаживши СENO й відвідуючи ваші улюблені сайти, ви можете допомогти жителям тимчасово окупованих територій. Адже ви надасте їм доступ до заблокованих українських сайтів, ставши “мостом інформації” – сайти з вашого кешу будуть доступні на тимчасово окупованих територіях. Адже ваш браузер буде передавати трафік між клієнтами СENO та вільним інтернетом.

Чи можна довіряти CENO, адже звучить підзріло як «сєно».

СENO — це скорочено від Сenzorship.NO! Браузер розробили в Канаді – в компанії Qualitie, що спеціалізується на цифровій безпеці. Звідки гроші? Витрачені кошти з бюджету Канади. Тож цього разу обійшлося без Джорджа Сороса. Однак не без Джастіна Трюдо

Завантажити браузер СENO

Ознайомитися з інструкціями користування CENO

https://nakipelo.ua/browser-ceno-2/

[YuraUA]

Вибухи в Криму: Повітряні сили ЗСУ розповіли, яку техніку зберігали окупанти в "Саках"

Повітряні сили України припускають, що внаслідок вибухів 9 серпня на аеродромі в окупованому Криму знищено склад авіаційного озброєння та близько десятка літаків.

Джерело: речник командування Повітряних сил Юрій Ігнат в ефірі національного телемарафону 10 серпня

Деталі: Ігнат розповів, що "Саки" - це військовий аеродром в українському Криму, де окупанти розташовували літаки Су-30 СМ, Су-24, Іл-76 та інші.

Вони щодоби злітали з аеродрому. 24 на 7 авіація ворога здійснює патрулювання повітряного простору біля України. Не долітаючи до острова Зміїний, вони патрулюють у Чорному морі постійно, змінючи лише літаки та екіпажі, зазначив речник Повітряних сил ЗСУ.

Загалом же в Криму є 5 аеродромів, які РФ може використовувати для зльоту літаків та завдання ракетних ударів по Україні, і це становить неабияку загрозу, на додачу до десятків аеродромів у Білорусі та й у самій Росії, додав Ігнат.
Пряма мова: "По вибуху, який ми спостерігали на відеоматеріалах, зрозуміло, що уражений склад авіаційного озброєння. Тому що була детонація серйозна. А якщо там додатково знищено з десяток літаків, то це буде справжня невеличка перемога".
Передісторія:
9 серпня на військовому аеродромі в Новофедорівці в Криму пролунали вибухи. Мешканці Криму публікували у соцмережах відео, на яких було видно як мінімум два епіцентри вогню, та розповідали, що чули від 7 до 12 вибухів.
Міноборони Росії заявило, що пожежа на авіабазі "Саки" виникла внаслідок детонації кількох авіаційних снарядів. Пізніше джерело військового відомства РФ заявило ТАСС про порушення вимог пожежної безпеки на аеродромі поблизу Новофедорівки.
Міноборони України заявило, що не може встановити причину займання в Новофедорівці.
The New York Times із посиланням на "високопоставленого українського військового" написало, що за вибухами на аеродромі в окупованому Криму нібито стоять українські сили.
Радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк заявив, що Київ не причетний до вибухів на аеродромі в Новофедорівці в окупованому Росією Криму.

https://www.pravda.com.ua/news/2022/08/10/7362611/

[mavv]

Росіяни готують клітки для показового "суду" над військовополоненими в Маріуполі. B Маріуполі почали збирати тюремні клітки на сцені місцевої філармонії, щоб влаштувати публічне судилище над українськими військовополоненими, які захищали місто.
РФ планує показовий "суд" над військовополоненими в Маріуполі. Зараз на сцені маріупольської камерної філармонії збирають тюремні клітки. Діаметр арматури — 20 мм. РФ планує у вересні влаштувати показовий "суд" над українськими військовополоненими.

[YuraUA]

Боєць Нацгвардії збив російський штурмовий літак Су-25


Боєць Національної гвардії України збив російський штурмовий літак Су-25, коли той здійснював наліт на Запорізькому напрямку.
Про це повідомляє пресслужба Національної гвардії України.

"У рашистів мінус ще один штурмовик Су-25. Під час ворожого нальоту на Запорізькому напрямку боєць Нацгвардії здійснив пуск ракети з ПЗРК "ІГЛА" по літаку Су-25. Після враження цілі за лісосмугою відбувся вибух. Падіння ворожого літака на окупованій території було підтверджено. Ціль знищена", – вказно у повідомленні.

Нацгвардія зазначає, що фатальний постріл зробив побратим вже відомого "Запорізького месника" – також боєць Національної гвардії строкової служби.
https://rubryka.com/2022/08/10/boyet...j-litak-su-25/

[YuraUA]

Бавовна возле Курской АЭС

[YuraUA]

Велика істерика росіян у Криму. Плач і втеча після бавовни у Саках:

[YuraUA]

Хотели камней с неба? И это Украина еще ничего не начинала. Россияне, бегите пока не поздно!

[YuraUA]

SPIV BRATIV - Повітряна тривога в Криму:

[mukha22]

[YuraUA]

[YuraUA]

[mavv]

Генерал-майор ЗСУ Марченко підтвердив необхідність знищення Кримського мосту. Як стверджує генерал-майор ЗСУ Дмитро Марченко, Збройні сили України мають намір звільняти Крим військовим шляхом і знищення Кримського мосту – необхідний для цього захід. У ЗСУ заговорили про необхідність знищення Кримського мосту Українські журналісти поцікавилися у Марченка, чи може Україна деокуповувати Крим військовим шляхом. Так. Ми й звільнятимемо його військовим шляхом. Ніхто від нього не відмовлявся. Крим – це Україна, це наша земля, там наші люди, котрі досі змушені сидіти в окупації. Ніхто не давав Росії права прийти, забрати шмат землі і сказати, що "це моє", — зазначив генерал-майор ЗСУ. Дмитро Марченко також підтвердив, що для визволення Криму потрібно знищити Кримський міст. Так, це необхідний захід для того, щоб позбавити їх можливості надавати резерви та посилювати свої війська з території Росії, — заявив він. За словами генерала-майора ЗСУ, Україна відвойовуватиме Крим, так само як відвойовуватиме Херсон, Луганськ та Донецьк.