Война - вторжение России в Украину!!!

[Admin]

Очень не хотел создавать такой темы на техническом форуме, но знаю что людей Росии блокируют от правдивой информации о войне на нашей родной земле Украине.
В данной тебе будем писать только Правдивую и Проверенную информацию.
Я хочу чтобы пользователи форума из других стран, не только из Украины (мы все видим из своих окон) знали и видели как подло на нас нападает и убивает наших людей "Дружеская страна Россия"
Недовольные троли сразу получают вечный БАН
Наша задача открыть глаза людям, которые все еще верят что "Их там нет", "Это не мы", "Это спасательная операция" и т.д.

ЗЫ: Ничего против обычных Русский, Белорусских и других национальностей не имею, есть вопросы только к их властям и к участникам этой Рашистсой войны

На форуме все еще действуют правила, так что следим за выражениями

Слава Україні!!!

Правдивые каналы в мессенджерах:
Viber:

Молния
⁨ЦЕНТР ПРОТИДІЇ ДЕЗІНФОРМАЦІЇ⁩
Країна Інфо

Telegram:

Оперативні Новини України
https://t.me/STOP_RUSSIAN_WAR_BOT
Тelegram-бот для повідомлень про російські мітки

[mukha22]

Бійся миротворців, які несуть подарунки

Провідна модель розвитку війни, яку зараз транслюють, полягає або в її продовженні нинішніми темпами до повного знесилення однієї зі сторін або в ескалації аж до використання хімічної чи ядерної зброї. Але чи дійсно це єдині варіанти, які можуть загрожувати Україні?

У Москві випав сніг. Це сталося через кілька годин після завершення параду до Дня Перемоги і подарувало бодай якусь поживу людям, зацікавленим у докладному тлумаченні знамень і загадок. Владімір Путін, на якого вони сьогодні покладали головні надії, відверто розчарував. Крім снігу, було хіба скасування повітряного параду.

Раніше з Путіним таке ставалося рідко, якщо взагалі траплялося. Чого варта вже історична «історична лекція» напередодні повномасштабного вторгнення в Україну. «Я покажу вам, що таке справжня декомунізація», «Лєнін створив Україну», міркування про тонкощі адміністративного устрою Радянського Союзу – все це було загадково, самовпевнено, хвилююче, а найголовніше залишало купу запитань. Вторгнеться чи не вторгнеться? Вірить у все це сам чи не вірить? З’їхав з глузду чи здоровий з точки зору психіатрії? Перелік можна продовжити. А от промова на Красній площі 9 травня виявилася тьмяною, без загадкових метафор, алегорій та гіпербол. Понад те – там жодної пристойної новини не було. Якщо звісно не вважати новиною указ про те, що діти загиблих і поранених «бойових товаришів» отримають пільги під час вступу у російські виші.

Журналіст мусить завжди знаходити новини, а якщо їх немає – то винаходити. Автор Тижня запропонував би такий привід: «Путін зміг пообіцяти пільги дітям учасників війни в Україні, не згадавши війну в Україні». Цю лінію можна і поглиблювати: «Путін у промові жодного разу не сказав слово «Україна». Або довести до справжньої сенсації: «Путін у промові жодного разу не згадав «спеціальну воєнну операцію», але про пільги учасникам розповів».

Західні медіа пішли консервативнішим шляхом. Здебільшого, вони просто зауважили, що Путін не прояснив своїх майбутніх планів у війні з Україною. І звісно ж, прискіпливо розглянули рішення скасувати повітряний парад над Красною площею. Найсміливіші ж поставили питання так: чого Путін не сказав?

Загалом це все було не тим, чого чекали. Протягом останніх тижнів майже не піддавали сумніву, що 9 травня так чи інакше поділить війну на «до» і «після». Змінювалися тільки версії. Спочатку наполягали, що Путін мусить оголосити перемогу в цей день. Коли стало очевидно, що здобичі навіть для маленької перемоги немає, то змінився і прогноз на 9-те. Тепер Путін мав офіційно оголосити Україні війну, а разом із нею й мобілізацію в Росії.

Подальша ескалація війни в Україні – логічний та аргументований сценарій. От тільки ті, хто покладали надії на 9 травня постійно забувають, що в Росії правова система – тільки ширма, яка до того ж має вже настільки багато дірок, що й прикриває небагато. Для застосування російського «Бука», яким збили малайзійський «Боїнг» на Донбасі у липні 2014-го, не знадобилося ані режиму «спецоперації», ані оголошення війни, ні навіть рішення Ради Федерації РФ про застосування військ за кордоном, яке іноді для проформи ухвалюють. Ця згадка до того, що Путін цілком може проводити мобілізацію без оголошення мобілізації та воювати всіма засобами у режимі «спецоперації», що доводить останні 75 днів. До речі, це погана новина й для тих, хто міркує про тонкощі можливого застосування ядерної зброї. Вирішуватимуть не у правовому полі, а в понятійному.

Набагато менше говорять про інші сценарії. Не такі захопливі та гостросюжетні, але не менш реальні. Йдеться про загрозу хибного миру, який можуть спробувати нав’язати Києву. Ця карта у Путіна досі на руках, хоч би як не переконували у зворотному. Щоб пояснити це – треба від поставленого західними журналістами питання «чого не сказав Путін 9 травня?» перейти до іншого: «Про що не говорять західні лідери?»

8 травня, також з нагоди річниці капітуляції Німеччини у Другій світовій, канцлер Олаф Шольц звернувся до народу. Він сказав, що «страх не повинен паралізувати нас». Він cказав, що миру, продиктованого Росією, не буде. Що на це не погодяться українці та не погодиться сама Німеччина. Він сказав, що Путін не виграє війни. Переможуть свобода і демократія.

Не було в цій промові фрази «Україна переможе». Замість цього було «Україна вистоїть». Звісно, закидати канцлеру Німеччини, що він не говорить про перемогу України у війні – дивно. Це не його завдання. Однак завжди треба усвідомлювати різницю між двома формулюваннями. Німеччині і багатьом на Заході достатньо, щоб Україна вистояла. Шляхів, щоб вистояти набагато більше, ніж щоб перемогти. Наприклад, вистояти дозволять умовні «Мінські угоди-3». Вони ж, до речі, дадуть змогу сказати, що Путін формально не виграв. Але це заблокує розвиток України і з часом її, якщо не знищить, то зробить другорядною державою з букетом невирішуваних проблем. Розвиток дасть тільки перемога.

Це не відсторонені роздуми. Експосол США в Україні Джон Гербст у коментарі «Громадське» каже, що є два «найбільш обговорювані сценарії» зупинки війни. Перший – просто припинення вогню, другий – виведення російських військ з усієї території, окрім Криму, щодо якого рішення ухвалять згодом. Реалізація першого варіанту означатиме в подальшому нові виснажливі переговори без жодних надій на відчутний результат. Іншими словами, Україна може опинитися в ситуації «Мінська-3» навіть без формального підписання подібної угоди.

Звісно, не слід стверджувати, що західні еліти лише сплять і бачать, як втягнути Україну в нове ярмо, аби тільки зберегти власний спокій. 9 травня у виданні The Atlantic вийшла стаття Тома Мактага «Як Британія хоче перебудувати світ». Там він цитує главу МЗС Великої Британії Ліз Трасс, яка називає Мінські угоди «катастрофою». Ця катастрофа сталася, бо Франція та Німеччина взялися вирішувати питання без Британії та США. Однак важливий контекст. Все ж, це катастрофа, бо в угодах не було США і Британії чи катастрофа, бо вони не врахували інтерес України?

Очевидно, що єдиними гарантами уникнення поганих договорів є українське суспільство та влада. І наразі ситуація розгортається так, що особливих пересторог немає. Суспільство налаштоване на перемогу, на перемогу налаштована і влада. Навіть спроба продати у якості компромісу відмову від вступу до НАТО наразилася на опір, про згоду з довгостроковою втратою територій і мова не йде. Однак цей настрій важливо не тільки мати зараз, але й зберегти на потім. Зберегти, якщо українська армія не зможе швидко відкинути ворога, а війна затягуватиметься ще довше. Зберегти, коли кишеня відчує болісні фінансові наслідки війни. Зберегти, навіть якщо на фронті спіткатимуть невдачі. Зберегти, незважаючи ні на що. І це справді нелегко, і це дуже багато. Але варто пам’ятати, що не витримавши зараз, Україна отримає тільки фальшивий мир. Незалежно від того, що про це казатимуть або про що мовчатимуть в Росії та на Заході.

Автор: Андрій Голуб

https://tyzhden.ua/Politics/254914

[mukha22]

Я допоміг зруйнувати міст через Сіверський Донець і зірвати плани оточити Лисичанськ. Розповідь інженера

Користувач твіттера @kms_d4k, який ідентифікує себе як українського військового інженера та офіцера саперного підрозділу, розповів про нещодавню операцію зі знищення понтонної переправи росіян. ТЕКСТИ наводять переклад треду від першої особи.

Контекст. Раніше про спроби форсувати Сіверський Донець повідомив Генштаб ЗСУ та британська розвідка. Переправа через річку в умовах бойових дій є "надзвичайно ризикованим маневром" і свідчить про тиск, якого зазнає російське командування, щоб досягти прогресу в операціях на сході України, йшлося в одному з повідомлень. У результаті невдалого форсування десятки одиниць техніки було знищено. Пропонований тред — розповідь одного з авторів цього розгрому.

Нещодавно я виконав місію, яка значно вплинула на втрати росіян і повністю зіпсувала їхні плани оточити Лисичанськ. Спочатку була інформація від розвідки, що по той бік річки є росіяни і що вони збирають різну техніку.

Отже, 6 травня мій командир попросив мене як одного з найкращих військових інженерів зробити інженерну розвідку на річці Сіверський Донець. Разом з розвідувальними частинами я 7 травня вирушив досліджувати район Григорівки та Білогорівки. Фронтові підрозділи розвідки в Білогорівці повідомили, що на іншому березі річки скупчено багато машин росіян.


Фото: твіттер @kms_d4k

Я дослідив місцевість і запропонував місце, де росіяни могли б спробувати змонтувати понтонний міст, щоб перейти на інший бік. А також використав далекоміри й визначив, що річка має ширину 80 м, тому росіянам знадобиться 8 частин (по 10 м) з’єднаного мосту, щоб дістатися іншого боку.

Я знав: щоб облаштувати міст з такою течією річки, їм знадобляться моторні човни і це займе щонайменше 2 год роботи. Мені знадобився день, щоб усе перевірити. І я мав зробити це 8 травня.

Отже, я доповів цю інформацію своїм командирам. Також сказав підрозділу, який спостерігав за цією частиною річки, щоб вони стежили за звуком моторних човнів. Видимість у цьому районі була поганою, бо росіяни підпалювали поля й ліси та кидали багато димових гранат. До того ж був туман.

Але хлопці з підрозділу мали почути звук. І це сталося 8 травня рано-вранці. Саме там, де я сказав. Я також був там, щоб усе перевірити, — за допомогою дрону переконався, що росіяни роблять понтонний міст. Негайно доповів командирам.

Коли я озираюся, то думаю, що моя попередня розвідка місцевості та розуміння того, як вони діятимуть на річці, найбільше вплинули на подальший хід подій. Отже, я переграв російських військових інженерів.


Фото: твіттер @kms_d4k

Росіяни намагалися поставити міст саме в тому місці, де я й припускав. Річковий підрозділ не бачив підрозділів росіян, але почув моторні човни й негайно про це повідомив. Артилерія була готовою. Ми змогли підтвердити, що росіяни змонтували сім частин мосту з восьми. Їм навіть вдалося перекинути деякі війська та техніку через річку. Почалися бої.

Приблизно через 20 хв після того, як розвідувальний підрозділ підтвердив встановлення російського мосту, важка артилерія вступила в бойові дії з російськими силами, а потім також втрутилася авіація. Я ще був у цьому районі й ніколи в житті не бачив / не чув такого важкого бою.

Після одного дня боїв, уранці 9 травня, міст було зруйновано. Частина російських військ (~30-50 одиниць техніки + піхота) застрягла на українському березі річки без можливості зворотного шляху. Вони намагалися втекти, використовуючи зламаний міст. Потім спробували влаштувати новий. Тоді авіація почала потужно бомбардувати район і знищила там усі залишки росіян та новий міст, який вони намагалися звести.


Фото: твіттер @kms_d4k

Попередньо це близько 1500 мертвих росіян. Їхньою стратегічною метою було переправитися через річку, а потім оточити Лисичанськ. Вони жахливо провалилися.

10 травня понтонний міст було повністю зруйновано. Саме тоді ви почали отримувати всі фотографії з цього району.

https://texty.org.ua/fragments/10667...vcya/?src=main

[mukha22]

Окупант терпить поразку на культурному фронті, а українська музика перемагає у війні за серця

«Шо ви пацики на моциках, з повним баком бєнзіка?» – мікс з жартівливого вірша, розказаного військовим з позивним «Шуруп» в обробці музиканта Влада Крипака раптово став одним з ключових саундтреків воєнного буття українців і отримав 17 місце у списку «Shazam». Тобто це один з тих треків, які найчастіше намагалися ідентифікувати за допомогою сервіса. Кліп, зроблений «на колінці» з нарізок танців військових з NLAWами, що так само стали мемами. Відео трохи більш як за місяць набрало майже півтора мільйона переглядів і нескінченну кількість репостів у всіх можливих соцмережах.


Фото: EPA/UPG

Українськи треки «вибили» російські з рейтингів

Мабуть уперше за сучасну історію, вітчизняні треки упевнено посунули російських виконавців. І на те є цілком утилітарна причина – фактично, з’явилась ціла хвиля потужної, питомо української, але разом з тим приземленої, зрозумілої і головне, універсальної музики. Такої, яка качає з перших акордів і втрапляє в порядок денний приблизно так, як снаряди втрапляють в ціль.

Українські митці масово транслюють у простір те, що вони відчувають, без орієнтування на тренди, моду, стилі, і хто що скаже. І саме ці відчуття, як фм-приймач хвилю, ловлять споживачі, які нарешті отримали потужний контент в тому частотному діапазоні, якого вони потребували. Та ще й на тему тієї реальності, яка сьогодні оточує всіх нас.

Ці треки, народжені під час війни вони і про реальність, і про кожного, хто в цій реальності існує. Вони наповнені словами, якими говорить тотальна маса людей. І часто це не літературна вихолощена мова, а якраз суржики, акценти, говірки та діалекти. Тут же підхоплене Jerry Heil класично-розмовне «геть з України, москаль некрасівий» від Вєрки Сердючки. До нинішніх подій, певно, для більшості патріотично налаштовних громадян, це було надто низьким проявом вираження ставлення до супостата, а для тих, хто підпав під вплив «вєлікой русской культури» – надто радикально і русофобно, хоча в цілому смішно. Справдешня ніша шанувальників Вєрки пролягала десь в полі уваги простого, нехитрого українця, якого умовні навколоакадемічні кола не дуже вабили своїм «високом слогом» і заплутаним смислом. Але на рівні підкірки нутрує несвідома, до кінця непроявлена, але природнf нелюбов до північного брата, успадкована від предків, яких ніколи не бачив, але чий спадок досвіду причаївся усередині на рівні ментального зв'язку.

Віральний бо вільний

Піарники знають, як непросто сконструювати мем чи віральний контент, який би користувачі поширювали просто тому, що він їм подобається. Однак українська реальність останніх трьох місяців сама собою генерує меми. Пес Патрон, Мадонна з NLAW, «русскій воєнний корабль», блєдіна, «доброго вечора, ми з України», «як ти шафко? тримаюся» і так далі. За кожним – зашитий смисл. Кожне слово чи поняття – код, що розгортається одразу ж картинкою чи ситуацією. З кожного з цих слів генеруються похідні, які мігрують в інші частини мови. І от ми вже маємо у вжитку «чорнобаїти», тобто постійно робити те саме, не отримуючи іншого результату і страждати через це. Походить від власної назви села Чорнобаївка, де вже хтозна скільки разів окупанти діставали прочуханки від ЗСУ.

Власне, процес мовотворення в режимі живого часу відображається і в тих самих піснях: «Веде пропаганду кремлівський урод, слова пропаганди ковтає народ. Тепер нове слово знає їх цар – байрактар». Це один з перших треків, який з’явився разом з першими відео про те, як українці з однойменних безпілотників прицільно точно нищать ворога. Нове слово «обжилося» в лексиконі і набирає популярності у якості, наприклад, імені для тварин.

Серед піонерів нових музичних віянь був трек «Ми вас всіх уб’єм!» від Surface Tension. Він цікавий з багатьох сторін. Досить традиційний для своєї стильової важкометалічної направленості, яка є нішевою і далекою від моди, він вирвався за межі аудіопростору прихильників саме такої музики. Не в останню чергу через щиру лють авторів, проявлену у тому, що вони не добирають слів. Максимальна конкретика, що буде з ворогом там, куди він поліз, запакована у матюки, прямі погрози. Тобто все те, що виражає лють і ненависть до окупанта – нарешті це хтось сказав уголос, проломивши табу.

Культурна експансія у світ

Можу припустити, що потоки споживання музики дещо розшаровані залежно від того, в якій ситуації перебуває людина. У той час, коли одні плачуть від «Колискової» Олі Полякової чи «У мене немає дому» від Один в каное, яка була написана значно раніше, але час її проживання прийшов саме зараз. Інші заряджають і навалюють під «Вова, *баш їх, бл@ть» від Мюслі UA або «Русский военный корабль, иди нах@й!" від Bakun. Доводилося чути від одних про уникання ліричних пісень, щоб не здіймати назовні біль. А дехто навпаки ставить собі на повтор трек, щоб випустити емоцію і переживання. І діапазон того, що є і продовжує з’являтися в просторі все більше насичує можливість знайти саме своє.

Цікаво і те, як проявляється музика з минулого, яка раптово здобуває кров і плоть, ледь не в прямому сенсі цього слова. У 2014 року так проявилась «Пливе кача», а нинішнього – «Червона калина». На жаль, ми продовжуємо втрачати наших побратимів і посестер, і надійде час оплакувати їх, але поки є інші задачі – «піднімати червону калину» і бити ворога.

Окремо слід відзначити експансію українського у світ. Коли ту ж «Червону калину» підхоплює аранжуванням Pink Floyd, а Rasmus співає «Стефанію» від Калуша. Пісні стають віральним контентом – він звучить в голові, ним хочеться ділитися. І якщо раніше в закордонних опитуваннях Україна асоціювалась з Кличком, Чорнобилем, Євромайданом і до часу, з Андрієм Шевченком, то цікаво би було побачити, чим наситився асоціативний ряд зараз. Проникнення потужне і достойне, з якого попри всі біди і страждання, б’є ключем енергія вітальності, упевненості та автентичність, а ще щось таке, про що в собі ми або не знали, або боялися подивитися цьому у вічі.



Тим часом, ворожа пропаганда якщо на щось і здатна, то на традиційний косплей. Але якщо раніше там імітували і відтворювали радянську символіку уперемішку з імперською, то нині вдаються до відвертих крадіжок. Наприклад, у PROBASS ∆ HARDI запозичили, а точніше вкрали "Доброго вечора, ми з України", замінивши Україну на Росію. Тяжко сказати, наскільки мотив «злітає» на ворожій території, але на лице «криза жанру», коли пропаганда, певно, розуміє імпотентність впливу «старих пісень про головне» на аудиторію, яка тих пісень і не знала.

Окремої уваги заслуговують потуги окупантів у візуалізації своїх символів і мотивів, з усіма їхніми бабусями з прапорами і дитячими колясками з написом «200» на фюзеляжі, а також те, як реагує на події українське графічне мистецтво. Але це тема для окремої, і то не дуже короткої розмови.

Олена Задорожна , психолог, PR-консультант

https://lb.ua/blog/olena_zadorozhna/...t_porazku.html

[mukha22]

Фільм «Східняк» (2019)

Це своєрідний портрет людини для якої війна на сході України стала особистісним викликом. «Барада» – корінний житель Донбасу, кремезний чоловік років сорока пяти, сімянин, звичайний робітник. «Ріжісьор» – молодий чоловік років двадцяти шести, неодружений, західняк, представник інтелігенції. Це звичайний дeнь рядових військовослужбовців. Цe події і люди, яких зазвичай можна зустріти там. Це взаємини між людьми, яким доводиться бути тут і зараз під час війни. Цe нe тільки отримання унікального життєвого досвіду, але й своєрідний культурний обмін різних соціальних прошарків і мeнтальностeй. Цe народження нових, особливих традицій.



https://kinobaza.com.ua/titles/eastman

[mukha22]

Україна буде використовувати британські ракети Brimstone з наземних установок, - військовий експерт Згурець



Військовий експерт Сергій Згурець повідомив, що ЗСУ використовуватимуть британські ракети Brimstone з наземних установок, хоча раніше їх застосовували лише для повітряних носіїв з дальністю 60 км

Свої думки експерт висловив у колонці на Еспресо.TV.

"Прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон наголосив на тому, що в Україні випробують ці ракети на наземних установках. Оскільки до сьогодні ці ракети використовувались тільки для повітряних носіїв з дальністю 60 км. Brimstone пропонувались нам для оснащення морських платформ, яких у нас поки що немає. Тому Україна буде використовувати ці ракети з наземних установок. Brimstone є сучасним найбільш технологічним зразком ракетного озброєння", - написав Сергій Згурець.

Військовий експерт відзначив, що Brimstone вагою 50 кг зможе сама вирішити бойове завдання з мінімальним залученням бійця.

"Ракети Brimstone можна запускати в зону цілі, якщо є дані місцеперебування. Далі ці ракети самі знаходять ціль за допомогою радіолокаційної головки самонаведення, або підсвітлювача. Brimstone гарантовано вражає ціль на відстані 10 км. Це означає, що ці ракети можна випустити в зону скупчення російської техніки й кожна така ракета знищить ціль. Такі розробки ракетного озброєння є унікальними, адже мінімізують участь в боях військових. Ракета Brimstone вагою 50 кг зможе сама вирішити бойове завдання з мінімальним залученням бійця, який наводить на ціль цю ракету", - йдеться у колонці Згурця.

https://espreso.tv/ukraina-bude-viko...kspert-zgurets

[YuraUA]

[YuraUA]

[YuraUA]

На пісенному конкурсі Євробачення перемогла Україна. Гурт Kalush Orchestra з піснею "Стефанія" здобули третю для України перемогу на цьому конкурсі.

За правилами конкурсу, Євробачення 2023 року має пройти в Україні. Цього року фінал проходив в італійському Турині.

Президент України Володимир Зеленський привітав гурт Калуш Orchestra з перемогою і пообіцяв, що одного дня цей конкурс пройде у відбудованому та вільному Маріуполі.

"Наша мужність вражає світ, наша музика підкорює Європу! Ми зробимо все, щоб одного дня учасників і гостей "Євробачення" приймав український Маріуполь. Вільний, мирний, відбудований!", - написав президент України в Instagram.

[YuraUA]

Дружина бійця "Азову" в Івано-Франківську: проїхала 28 ворожих блокпостів і спалила паспорт.

https://vikna.if.ua/news/category/if...15/133469/view

[YuraUA]

[YuraUA]

Боже,Борони нам Україну!
Бережи всевишній кожного солдата!
У житті багато нам не треба...
Щоб не гинули діти!
Щоб не плакала мати!
Тримайся, моя рідна Україно!..💙💛

[YuraUA]

[mukha22]

Країни НАТО допомагатимуть Україні стільки, скільки буде потрібно, - Бербок

"Нам усім зрозуміло, що ця війна так швидко не завершиться. ... Ми обговорили, як ми можемо надалі підтримати Україну, що ми можемо зробити ближчими тижнями та місяцями. Ми згодні, що на національному рівні, особливо в тому, що стосується військової підтримки, ми не можемо і не будемо припиняти допомагати", - наголосила глава МЗС Німеччини Анналена Бербок.

За її словами, Україні допомагатимуть стільки, скільки це буде потрібно.

"Ми не мали іншого виходу, як чітко дати зрозуміти, що ми повністю стоїмо на боці України, але також підтримуємо її військово, щоб вона могла захиститися", - пояснила Бербок.



https://censor.net/ua/news/3341552/k...otribno_berbok

[mukha22]

Фортеця Маріуполь. Барс

https://www.youtube.com/watch?v=jc4BGnKYK4I

[YuraUA]

[mukha22]

Маріуполь. Азовсталь 16.05.2022

Титани нашого часу

[YuraUA]

[mukha22]

Уряд поставив Україні додаткове озброєння для боротьби з російською армією за останні два тижні.

Про це пише Spiegel.

За даними видання, в Україну надійшло 2450 одноразових ручних протитанкових гранатометів RGW-90, 1600 ручних протитанкових гранатометів DM22 та 3000 протитанкових мін DM31.

Інформацію про нові постачання підтвердили в українських урядових колах. Україна замовила та оплатила протитанкову зброю RGW-90, яку в Бундесвері називають Matador, безпосередньо у німецького виробника. Тим часом протитанкові міни, очевидно, надходять із запасів Бундесверу.

Берлін доставляв в Україну переважно протитанкову зброю, мільйони боєприпасів різного калібру та вибухівку. У списках постачання також є 15 одиниць зброї для знищення бункерів.

Однак поки що постачання важкого озброєння не почалися. Бундесвер вже готує українських солдатів на САУ Panzerhaubitze 2000. Проте не очікується, що сім сучасних артилерійських систем, які Німеччина обіцяла Києву, будуть передислоковані раніше липня.

Постачання анонсованих зенітних танків "Гепард" також відкладається, оскільки боєприпаси для них, яких зараз мало в наявності, доводиться шукати по всьому світу.

https://www.eurointegration.com.ua/n...05/17/7139531/

[mukha22]

Місія нездійсненна: форсування орками Сіверського Донця. Що відбувається у найгарячішій точці

https://texty.org.ua/fragments/10667...erskoho-doncya

[YuraUA]