Война - вторжение России в Украину!!!

[Admin]

Очень не хотел создавать такой темы на техническом форуме, но знаю что людей Росии блокируют от правдивой информации о войне на нашей родной земле Украине.
В данной тебе будем писать только Правдивую и Проверенную информацию.
Я хочу чтобы пользователи форума из других стран, не только из Украины (мы все видим из своих окон) знали и видели как подло на нас нападает и убивает наших людей "Дружеская страна Россия"
Недовольные троли сразу получают вечный БАН
Наша задача открыть глаза людям, которые все еще верят что "Их там нет", "Это не мы", "Это спасательная операция" и т.д.

ЗЫ: Ничего против обычных Русский, Белорусских и других национальностей не имею, есть вопросы только к их властям и к участникам этой Рашистсой войны

На форуме все еще действуют правила, так что следим за выражениями

Слава Україні!!!

Правдивые каналы в мессенджерах:
Viber:

Молния
⁨ЦЕНТР ПРОТИДІЇ ДЕЗІНФОРМАЦІЇ⁩
Країна Інфо

Telegram:

Оперативні Новини України
https://t.me/STOP_RUSSIAN_WAR_BOT
Тelegram-бот для повідомлень про російські мітки

[YuraUA]

[mukha22]

[mukha22]

Українці в дзеркалі імперської літератури


Богдан Хмельницький на Переяславській раді. Фрагмент картини М.Хмелька «Навіки з Москвою, навіки з російським народом», 1951

Віра Агеєва

Як трубадури «единой и неделимой» спотворювали образ колонізованого народу

Імперська література завжди зображує колонізовану націю як суспільство неповноцінне, незріле, як сировинний матеріал для будівництва великої й величної держави. До прикладу можна згадати, як фемінізувало свого часу індійських чоловіків письменство британське. Українці в російській літературі від початку ХІХ століття поставали лінивими південцями, плем’ям, що танцює й співає, анархічним невпорядкованим прикордонням. Але що росія на заході збройно перемогла культурно вищі народи, українців та поляків, то класичний наратив працював зі збоями. І принаймні від Пушкіна потужно утверджується образ українців як безчільних і підступних зрадників, небезпечних Інших. Зрадником, переступником і негідником у поемі «Полтава» постає гетьман Іван Мазепа. Автор без церегелів перебріхує біографію українського державця, звинувачує його у найстрашніших моральних гріхах, доповнює церковну анафему літературною. Впродовж усього ХІХ століття діячів українського руху називали «мазепинцями» й інкримінували їм злочини проти великої імперії.

Привид сепаратизму ніколи не переставав лякати росію. З ним боролися, його трактували все більш серйозно: згадаємо розправу з кирило-мефодіївським товариством, укази про заборону мови, літератури, друку, перекладацтва, театру. (До речі, Тараса Шевченка покарали набагато суворіше, аніж інших братчиків, зокрема й тому, що суддів обурила віроломна невдячність кріпака, облагодіяного царською родиною. Замість співати гімни своїм доброчинцям, він уже в першій поемі ствердив, що «москалі чужі люди, // роблять лихо з нами». Обстоювання національної тожсамості прирівняли до гідного найвищої кари злочину.)

Але все це виявилося марним, і 1917 року закляті й тавровані мазепинці створили власну державу. Звідтоді обвинувачення у зрадництві посилилися й тиражуванням образу віроломного українця займалася потужна пропагандистська машина. Якраз у ставленні до України якнайвиразніше видно спадкоємність імперії білої й червоної, самодержавної й «комуністичної». Втрата колоній, насамперед України, втрата, яка означала крах імперських амбіцій, завжди сприймалася катастрофічною, тож «українські буржуазні націоналісти» незмінно зоставалися найстрашнішими ворогами.

«Собіратєльніцей земель» комуністична партія, як проникливо завважують персонажі датованого 1926 роком роману Хвильового «Вальдшнепи», стала мало не з перших своїх днів при владі. Прикриваючись пріснопам’ятним гаслом «пролетарського інтернаціоналізму», провідні російські письменники насправді намагаються допомагати режиму розбудовувати нову державницьку ідеологію.

Мабуть, найталановитішим агітаційним романом стала «Біла гвардія» (і відповідно написана за його сюжетом надзвичайно популярна п’єса «Дні Турбіних»). Булгаков мав суттєву перевагу, бо знав, що називається, місцеву специфіку, проживши багато років у Києві. До того ж, виглядає, ненавидів усе українське не лише з суто ідеологічних, але й з певних дуже особистих спонук. Із клятими петлюрівцями у російського класика пов’язані якісь глибинні психологічні комплекси й душевні урази.

Ці приватні образи й кривди пов’язані з травмою всієї імперської культури. Зокрема й тому, що Київ мав непорівнянно давнішу історичну традицію, аніж Москва, з Могилянської Академії мусили запрошувати вчених, з України везли в московські й петербурзькі музеї реліквії, аби потверджувати спадкоємність влади. Придумувалися софістиковані теорії про те, як тісно пов’язані Русь Київська та Московська. І от тепер, на превеликий подив і жах творців великих міфів, усе почало валитися. Адже якщо ненависні Булгакову і компанії Симон Петлюра чи Павло Скоропадський утвердять суверенну державу, то ґвалтовно узурпованої спадщини – предківщини можуть і позбавити. Прикметно, що в «Білій гвардії» раз у раз з’являються згадки про пам’ятник князю Володимиру з осяйним, підсвіченим електрикою, хрестом, який вказує шлях у темряві. Коли і князь-хреститель, і Софійський собор, і Лавра, і вся київська (та й не лише київська) архітектура кладуться, наголошено в романі, у фундамент російської величі, тоді в Україні нібито зостаються тільки «шевченківські хати», як писав колись Паустовський, і темна бандитська стихія. Але в святій Софії зазвучала українська мова, на майданах затріпотіли жовто-блакитні прапори – і так ще, чого доброго, й археологічні скарби доведеться повертати. А заповнити вітрини в петербурзьких і московських музеях не буде чим. І історія, безвідносна до київського періоду, видаватиметься зовсім не такою славною, як вже узвичаїлося. І традиції великої російської літератури, представниками якої гордо почуваються Булгаков чи Паустовський, виявляться доволі куцими. Тож боротися доводилося за власні статусні привілеї.

І доброхітні пропагандисти кинулися ревно захищати імперські святощі від місцевих варварів, усіх тих петлюрівців та гетьманців, що невідь звідки з’явилися на кону історії. У «Білій гвардії» в цьому контексті дуже цікавий епізод із пам’ятником Богдану Хмельницькому. Гетьмана включили в імперський дискурс як речника єдності народів під скіпетром православного царя, а на монументі, відкритому 1888 року, красувався напис «Богдану Хмельницкому единая неделимая Россия». 1919 напис почали демонтовувати. І ось спробу звільнити творця української козацької держави з «полону» Булгаков описує як нікчемне змагання пігмеїв із незворушним та грізним велетнем. Раптом пробилося крізь хмари криваве сонце, якого нібито ніколи в Києві ще не бачили: «Сонце обарвило в кров головний купол Софії, а на площу від нього лягла дивна тінь, так що став у цій тіні Богдан фіолетовим, а натовп розхвильованого народу ще чорнішим, ще густішим, ще неспокійнішим. І було видно, як по драбині піднімалися на скелю сірі, оперезані хвацькими ременями і штиками, намагалися збити напис, що вирізнявся на чорному граніті. Але марно ковзали й зривалися з граніту штики. Здиблений же Богдан люто рвав коня зі скелі, стараючись втекти від тих, хто навис ваготою на копитах.»

Битви за пам’ять стали у ході революції дуже важливою складовою політичного протистояння. «Українізація» гетьмана Хмельницького була тоді одним із важливих епізодів. Уже в квітні 1917 року сформувався «Перший український імені Богдана Хмельницького полк», власне перша українська військова частина, бійців якої називали богданівцями. Спогад про минуле виявився конче необхідним для структурування сучасності, гетьман Хмельницький став одним із символів тепер уже української держави та української ідентичності.

Для розуміння важливості різних ідеологічних опозицій варто звернути увагу на те, з якою дивовижною легкістю міняється колір прапора в фіналах «Білої гвардії» та всього кількома роками пізніших «Днів Турбіних». Міхаїл Булгаков дає чудову ілюстрацію до обстоюваної поважними істориками тези про те, що нація, а не клас, непорівнянно більше здатна до збереження засад ідентичності й культурної пам’яті. Але водночас і підриває популяризоване російськими більшовиками гасло «пролетаріат не має батьківщини». Білогвардійці в квартирі Турбіних, які співають «сильный, державный, царствуй на славу», здавалося б, менш за все здатні знайти спільну мову з налаштованими на рішуче знищення самих основ старого світу виконавцями «Інтернаціоналу». Але якраз це й відбувається у прикінцевому епізоді п’єси. І охоронці бронепоїзда «Пролетар», і білі офіцери однаково думають і дбають про рідну Росію та її майбутній розквіт. Їх об’єднує спільність історичного досвіду й мова. Натомість ніколи пролетарям з бронепоїзда не порозумітися з петлюрівцями, котрі зазіхнули на цілісність царственної держави. (Схожі акценти вловлюються і в мемуарах ще одного «малороса», киянина Костянтина Паустовського. Попри те, що він пише з позиції визнаного вже радянського письменника, його оцінки ніби ж однаково непримиренних ворогів більшовицької влади дуже різняться. Петлюрівці малюються в найчорнішому колориті. Натомість епізод, коли Денікін вивісив указ про повернення Києва в лоно Росії, Паустовський не вважає за потрібне хоч якось коментувати.)

Цивілізаційний розлом у Булгакова проходить за національною ознакою. Київ тут, зрозуміло, «мать городов русских», і його архітектурні шедеври, палаци, церкви, весь життєвий уклад і стиль, зрештою, його аристократична еліта уособлюють найвищі осяги людського духу. І цей прекрасний, досконалий світ ураз виявився загроженим, бо його обступили (знов же у згоді з логікою міфологічної свідомості) якісь пекельні виродки, покручі й почвари, залили брудні хвилі, підняті кінецьсвітнім смертоносним ураганом.

Прояснити роль Булгакова як речника російського імперіалізму нині надзвичайно важливо, бо від імені «корінних киян» і нині продовжують стверджувати, що ніхто краще за нього не представив Київ, тож музею й шани всіляко заслуговує. Булгаков український Київ принизив і спаплюжив. Поєднати й примирити його візію міста з візіями наших блискучих урбаністів, як Домонтович чи Підмогильний, не вдасться. Музей Булгакова в Києві може стати хіба що філією центру вивчення загроз російського імперіалізму.

Поновна хвиля обвинувачень у віроломному зрадництві піднялася з початком Другої світової. Вину за втрату величезних територій, за страшні помилки початкового етапу протистояння намагалися перекласти на український народ, який нібито запродався окупантам. Усі, хто зостався на окупованих землях, оголошувалися колаборантами. Сталін нібито навіть розглядав можливість депортувати українців на російську північ, тільки що не вистачило для того вагонів. Під впливом потоку звинувачень про відступництво багато роздумує у щоденнику Олександр Довженко. А в заборонену особисто кремлівським вождем «Україну в огні» вводить епізод партизанського суду над дівчиною Христею, котра стала дружиною італійського офіцера, «полізла в ліжко до ворога». Її звинувачують у тому, що втратила національну гордість і людську гідність. Знаючи про свою приреченість, підсудна питає своїх обвинувачів, чому її перед війною вчили «класам» і таврували націоналізм, чому не виховували гордою й певною своєї ідентичності.

Російська пропаганда так довго й старанно зображувала українців нікчемними зрадниками, слабкими, піддатливими й мізерними, що, схоже, імперська влада чи не повірила у власну вигадку. Може, тому вони й були певні, що бліцкриг 2022 року вдасться тріумфально, що путінські танки зустрічатимуть із квітами й триколорами?

Зараз лунають голоси про необхідність остаточного вилучення російської культури з українського простору. На емоційному рівні така реакція більш ніж зрозуміла. Але від географії не втечеш, і варвари на кордоні нікуди не подінуться. Конче необхідно деконструювати імперські міфи і тим самим підривати дієвість пропаганди. Більше того, маємо бути свідомими внеску українців в імперську літературу, мистецтво, зокрема у ХVІІ – ХVІІІ столітті. Маємо розуміти, що український культурний спротив імперії ніколи не припинявся, а всі моделі модернізації завжди у нас були зорієнтовані на захід. Відкрилося вікно можливостей, світ хоче знати про Україну. Це шанс показати вітчизняну культуру в її органічних зв’язках зі спільним європейським простором. І водночас її становище, її виклики на лінії розмежування світів, зіткнення цивілізацій.

https://tyzhden.ua/Culture/255128

[YuraUA]

[mukha22]

Україна отримає від Литви турецькі боєприпаси для “Bayraktar TB2”

Міністерво оборони Литви замовило боєприпаси для ударного безпілотника “Bayraktar TB2”, який передається від Литви Україні.

Про це йдеться у повідомлені Міністра оборони Литви Арвідаса Анусаускаса.

Також повідомлено, що попри замовлені боєприпаси, турецька компанія надала Литві додаткові боєприпаси для ударного безпілотника.

«Ми домовилися про озброєння для Bayraktar ​​Vanagas. Боєприпаси будуть доставлені вчасно. Також дякуємо компанії за додатково надані боєприпаси», – розповів Міністра оборони Литви.

Боєприпаси для турецьких ударних безпілотників виробляє компанія ROKETSAN.


Боєприпаси MAM-L і MAM–C для турецьких безпілотників. Фото: ROKETSAN

Існують три версії снаряда для ударного “Bayraktar TB2” – MAM-C, MAM-L та MAM-T.

На оприлюдненій фотографії Арвідас Анусаускас продемонстрував боєприпас MAM-L.

Високоточна малогабаритна бомба MAM-L має вагу 22 кілограми. Бойова частина вагою у 10 кг може бути: тандемною кумулятивною, осколково-фугасною, термобаричною.


Боєприпас MAM-L для турецьких безпілотників. Фото: ROKETSAN

Фактично MAM-L це варіант протитанкової ракети UMTAS з якої зняли двигун та збільшили крила. Орієнтовна вартість MAM-L становить у межах від 60 до 100 тисяч доларів.

Принцип наведення – по лазерному променю, що дозволяє знищувати цілі на відстані до 8 км, а також за допомоги супутникової навігації на дальності до 14 км.

Нагадаємо, Литва підписала контракт з Туреччиною про безоплатне отримання безпілотника «Bayraktar TB2» для потреб Збройних Сил України.


Bayraktar TB2 Литві від компанії BAYKAR. Червень 2022. Фото: BAYKAR

Ударний безпілотник турецького виробництва для Литви отримав ім’я “​​Vanagas”, що у перекладі — Яструб.

https://mil.in.ua/uk/news/ukrayina-o...bayraktar-tb2/

[mukha22]

Як російські «іпсошники» готувалися до вторгнення в Україну



Тетяна Савченко-Галушко

Разом з іншими окупаційними військами до вторгнення в Україну активно готувалися структури та підрозділи інформаційного протиборства російської армії. Останні місяці перед масштабним вторгненням вони активно доукомплектовувалися особовим складом та технічними засобами, а також цілеспрямовано вивчали райони майбутніх дій.

Починаючи з 24 лютого вони неодноразово «засвітилися» вже на українській території. Наприклад, на північному напрямі (Слобожанщина та Сіверщина) діяли загін психологічної боротьби (далі — ПсБ) 96-ї окремої бригади розвідки 1-ї танкової армії західного військового округу та окремий загін ПсБ східного військового округу. На півдні — аналогічний загін 127-ї окремої бригади розвідки зі складу берегових військ чорноморського флоту. Відповідно в Донецькій та Луганській областях — два загони психологічної боротьби із складу південного військового округу зс рф.

Керівництво ними здійснюють відділи та відділення інформаційного протиборства та оперативного маскування штабів оперативного рівня через підпорядковані їм структури за загальної координації оперативної групи від 12 управління (спеціальні інформаційні операції) головного управління російського генштабу.

Акценти в їхній роботі передбачають переважно безпосередні контакти з місцевим населенням. У російських керівних документах така діяльність отримала ззовні нейтральну назву — «постконфліктне врегулювання на підконтрольних територіях». На практиці для роботи «в полі» противником споряджаються так звані агітаційні групи по роботі з місцевим населенням. Для прикладу, лише на території окупованої Херсонської області «засвітилася» діяльність 10 таких груп.

Механізми їх роботи залишилися без особливих змін ще з радянських часів: опитування населення для оцінки настроїв, інформаційний супровід постановочних «гуманітарних акцій», спілкування з місцевими громадянами за технологіями «сарафанного радіо», роздача інформаційних матеріалів на кшталт листівок або «газет».

Зміст такої «поліграфії» дуже простий: виправдання «спеціальної військової операції» проти України, дезінформація про перебіг «бойових дій», рекомендації щодо використання пропагандистських ресурсів окупантів (телеканали, сайти, соцмережі тощо), пропозиції щодо співпраці з окупаційною владою.

Одночасно спільно зі співробітниками фсб проводиться виявлення та вербування наших громадян для подальшої співпраці та участі в колаборантській діяльності. Оскільки про ідеологічне підґрунтя такої співпраці говорити просто смішно, то включається чинник «гаманця»: договір про статус позаштатного співробітника із зарплатою близько 70 тисяч російських рублів. Відпрацьовувати таку «платню» необхідно організацією та особистою участю в пропагандистських акціях, поширенням проросійського контенту в соціальних мережах та інших каналах комунікації тощо.

Крім роботи з місцевим населенням, для російських окупантів на порядку денному залишається питання інформаційного впливу на українські війська. Для цього в арсеналі противника наявні мобільні теле- та радіотрансляційні комплекси і звукомовні станції, які розгортаються безпосередньо в районах активних бойових дій. Також відмічені численні випадки розсилки повідомлень нашим військовослужбовцям через операторів мобільного зв’язку, що вчергове нагадує про необхідність «бойової інформаційної гігієни».

На захоплених територіях тривають спроби взяти під контроль інформаційну інфраструктуру та її незаконне використання. Насамперед це стосується операторів мобільного зв’язку та інтернет-провайдерів, хоча не забувають про редакції ЗМІ, телевізійні та радіопередавальні центри, поліграфічні ресурси тощо. Зокрема, російськими компаніями «Ростелеком», «Воентелеком» та «ВТК-Мобайл» були виконані роботи щодо перепідключення операторів стільникового зв’язку «Феникс» и «Лугаком» на російський міжнародний код телефонного зв’язку.

Незважаючи на потужні ресурси, на сьогодні відсутні підстави говорити про значні успіхи російських військових на інформаційному фронті. Коли світова спільнота впевнено стверджує, що росія вже програла інформаційну війну, то ця оцінка також стосується і структур інформаційно-психологічного протиборства зс рф. Показовим прикладом є спроба «святкування» так званого «дня росії» на окупованих територіях. Російські «іпсошники» просто провалили це завдання. Інакше як можна назвати ситуацію, коли на «святкові заходи» в Херсоні та інших містах вдавалося зібрати лише по кілька десятків людей, та й тих під дулами автоматів?

Тим не менше, розслаблятися не варто. Війна триває, і ворог активно шукає способи її продовження. Тому виникає запитання, що ми маємо очікувати від структур інформаційно-психологічного протиборства російської армії на найближчу перспективу.

Експерти сходяться в оцінках, що власне військова складова інформаційної агресії проти України буде зростати. Хоча вона продовжить мати допоміжне значення на тлі масштабів роботи російської загальнодержавної машини інформаційного впливу. Адже стратегічне завдання щодо «порушення національної стійкості українського суспільства» з російських пропагандистів ніхто не знімав.

Щодо військової складової ІПсО, то очевидно, що акценти будуть зосереджені на спробах максимального контролю інформаційного простору тимчасово окупованих територій. Тобто на здійсненні їх інформаційної ізоляції та створенні штучної картини подій для їх мешканців. Зазначене має створити «інформаційну перевагу» для «успішних дій» окупаційних військ щодо подальшого наступу та утриманню захоплених територій.

У наступному матеріалі ми також напишемо детально, які зразки техніки інформаційно-психологічного протиборства держави-агресора були виявлені в районах проведення операцій.

https://armyinform.com.ua/2022/06/14...ya-v-ukrayinu/

[mukha22]

Mustafa Nayyem

ТРАНСПОРТНИЙ БЕЗВІЗ
Українські перевізники чекали цього майже п’ять років - вчора ми погодили остаточну редакцію Спеціальної Угоди про лібералізацію автомобільних перевезень з делегацією Єврокомісії.
Якщо коротко, для перевізників підписання цієї Угоди матиме таке ж значення, як скасування віз з країнами ЄС.
За останні пяʼть років ЄС став основним торговельним партнером України. Питома вага товарообігу з країнами Євросоюзу у 2021 році складала більше 41%, а обсяг вантажоперевезень автомобільним транспортом збільшився майже на 42%.
Подальший ріст був обмежений нестачею дозволів на міжнародні перевезення, кількість яких по окремих напрямках або залишалась незмінною, або значно скорочувалась. Фактично дозвільна система була штучним бар'єром для здійснення вільної торгівлі, обмежуючи не лише двосторонню торгівлю, а й транзит наших товарів країнами ЄС.
А за три останні місяці у зв’язку з блокуванням українських портів обсяг товарообігу з ЄС автомобільним транспортом зріс у декілька разів. Для розуміння, лише палива автомобільним транспортом було імпортовано у 15 (!) разів більше ніж у довоєнні часи.
Очевидно, ніяка дозвільна система такого навантаження б не витримала, і був великий ризик зупинки експорту автотранспортом вже у вересні-жовтні.
Після підписання Угоди про транспортну лібералізацію проблему нестачі дозволів на міжнародні перевезення буде вирішено остаточно.
Підписання документу планується до кінця поточного місяця.
І випереджаючи питання щодо позиції наших польських колег. Два тижні тому ми отримали офіційний лист Міністерства інфраструктури Республіки Польща з повною підтримкою укладання Спеціальної Угоди про лібералізацію перевезень автомобільним транспортом Україна – ЄС. За що щиро дякуємо усіх польских перевізників, команду Міністерства інфраструктури Республіки Польщі та особисто його очільника пана Andrzej Adamczyk.

Щиро ваші,
Міністерство інфраструктури України

https://www.facebook.com/1414642146/...738378074/?d=n

[mukha22]

Фашик Донецький

В продовженні теми про те, як не з'їхати з глузду на окупованих

Основний напрямок роспропаганди на "нових" тимчасово окупованих територіях полягає, в першу чергу, на тому, щоб зламати людей психологічно. Саме тому з кожної шпаківні кацапи педалюють тезу про те, шо - вас бросіла Україна, ви нікаму нє нужни- і т д.

В абсолютній більшості випадків дані тези росіян поєднуються з відключенням тирнету, шоб люди не мали доступу до альтернативних джерел інформації.

Всі ми розуміємо, шо це робиться свідомо і навмисно. Більш того, всі ті, хто знаходиться на окупованих, хоч раз спробували дивитися те все г, шо транслюють кацапи (я в тому числі). Так, чисто з цікавості, тупо прогноз погоди чи фільм, але таке було.

Проте потрібно розуміти, шо пропаганда там, на рос тв, там всюди. Тому, з особистого досвіду, можу рекомендувати лише одне в даному випадку - не дивитися рос тв взагалі і використовувати телевізор як підставку під гаряче. Ну або взагалі не вмикати, бо це корисно для вашого здоров'я

Для тих, хто знаходиться не на окупованих, пояснюю: пропаганда рф тупо всюди, починаючи з прогнозу погоди, закінчуючи розмовами про музику на місцевій радіостанції + безліч кацапського фуфла на вулицях в вигляді бордів, вивісок і т д.

До речі, про вивіски - дуже скоро кацапи будуть вимагати в місцевого бізнесу зняти всі вивіски на державній мові + імовірніше за все, встановити флаг расістскай фєдєрациі. Таке було в Донецьку, різниця лише в тому шо динири ганчірку змушували вішати. Про заборонені кольори вивісок говорити не буду - гадаю, шо це і так зрозуміло

Але повернемося до суті. Ситуація наступна: є кацапська альтернативна реальність, яка спрямована на жителів зі всього, шо може показувати, говорити чи писати (спитайте про кількість газет на українській мові після окупації Херсону чи про кількість радіостанцій, які ведуть мовлення українською) і є ті, хто це все абсолютно не сприймають чи не хочуть шоб жоден російський наратив не потрапив їм до голови. Як цього досягнути?

Якшо чесно, то не знаю. Я особисто з 2010 року не дивлюсь тв взагалі. І це навіть не тому, шо там гівно, а тому, шо телевізор мають час дивитися ну дуже багаті люди. Тому мені простіше трохи

Але вихід, в принципі, є з положення. Поки є тирнет. Також рятують ситуацію підписки на розсилку новин з сайтів на пошту, бо якщо навіть сайт сам заблоковано кацапами, то є можливість хоч по заголовках дізнатися про те шо відбувається (які саме сайти рекламувати не буду).

Важко тільки перший місяць, насправді, без зомбоящика, далі уже легко і ти... Розумієш шо в тебе є вільний час для саморозвитку, якого не було в принципі. Бо з'явився час і на покачати прес, і на книжку прочитати, і на передивитися той серіал замість того, шоб жерти російські наративи

Більш того, дуже круто на окупованих дивитися фільми з українським дубляжем - озвучування на державній мові набагато крутіше, ніж на російській. Але не забувайте про те, шо голосно не можна вмикати звук - в вас зараз 1937 рік, якщо ви забули, за таке вас здадуть кацапам ваші сусіди. А може і не здадуть. Проте, особисто я вважаю подібний ризик потрапити на підвал невиправдано дурним, бо впевнений, ваша шкіра надзвичайно чутлива і взагалі в вас на тортури вроджена алергія

З музикою срака. Тут будьте чесні і не грайте в рулетку - вас легко здадуть кацапам за те, шо ви слухали українську музику в навушниках в громадському транспорті. Про те, шо ви можете ввімкнути на повну гучність в себе вдома заборонених виконавців, а потім потрапити в полон, в якості шпійона, я взагалі мовчу

До речі, водіям на замітку - вас легко здадуть ті, з ким ви стояли на перехресті і чули як ви слухали українську музику в себе в авто, пам'ятайте про це. Ну, а щодо того, шо на*** не потрібно випробовувати долю, слухаючи заборонену уїбанами музику, коли тебе зупиняють на блокпостах, думаю, все і так зрозуміло.

Епілог. Де тут про те, як не їбанутись? Там, де вам вже розказали про те, шо відбувається, шо відбулося і шо буде відбуватися далі(до того часу, коли ЗСУ по акції не роздадуть цвєточков русні).

Вас ніхто не кинув. За вас б'ються і будуть битися. Менше слухайте всяку кацапську пиздоту і будете мати душі спокій. Не все можна вам розказувати в онлайн режимі, хоча дуже іноді і хочеться. Бо це не гра

Тримаємо стрій.

Дякую за увагу.

Кінець

[mukha22]

Цей Фільм про перші 34 дні повномасштабної війни росії проти України. Розповідає про те як розвивались події на Північній Салтівці , одному з районів Харкова який найбільше постраждав від підступних військових дій окупантів.
Як виживали харків'яни під обстрілами , при відсутності води ,електроенергії , зв'язку , опалення.

[mukha22]

Смерть бучанських катів: вбили двох російських військових, які знущалися над українцями

[mukha22]

Рейтинг ютуб-каналів українською на будь-який смак

https://manifest.in.ua/rt/

[mukha22]

Маріупольці в Дніпрі

[YuraUA]

Актор і ексгубернатор Каліфорнії Арнольд Шварценеґґер розкритикував європейські країни за те, що вони купують нафту і газ у Росії, та закликав ЄС не фінансувати таким чином війну рф проти України.

«Ми всі налякані зображеннями, які щовечора бачимо в новинах. Але давайте тут будемо чесними з собою. 1300 ракет, які Росія запустила в українські міста протягом перших двох місяців війни, коштували 7,7 мільярда євро. Зараз це багато. Але в той же час Європа заплатила росії 44 мільярди євро за пальне. Звичайно, росіяни засмучені тим, що вони втрачають своїх солдатів, і таку кількість техніки, танків, літаків і всього цього. Але вони кажуть: «Гей, принаймні, ми не повинні платити за цю війну. Європейці нам посилають гроші. Вони платять за війну»

[YuraUA]

[mukha22]

Маріуполь кілька днів тому. Багато тіл мирного населення яких вбили росіяни.

https://twitter.com/sternenko/status...48893434875910

[YuraUA]

Хочу поділитися для всіх, хто цікавиться, з чого весь цей ажіотаж.
Це вторгнення є ВЕЛИЧЕЗНА угода і матиме наслідки по всьому світу.
Для тих, хто питає: "Чому Україна має значення? "
Ось чому Україна має значення: вона друга за розміром країна Європи за площею та має населення понад 40 мільйонів.
Україна посідає:
1-й в Європі за доведеними відновлюваними запасами уранових руд;
2-е місце в Європі та 10-е місце в світі за запасами титанової руди;
2-е місце у світі за дослідженими запасами марганцевих руд (2,3 млрд тонн, або 12% світових запасів);
2-е за розмірами запасів залізної руди у світі (30 млрд тонн);
2-е місце в Європі за запасами ртутної руди;
3 місце в Європі (13 місце в світі) за запасами сланцевого газу (22 трлн кубометрів)
4-е місце у світі за загальною вартістю природних ресурсів;
7 місце у світі за запасами вугілля (33,9 млрд тонн)
Україна - важлива аграрна країна:
1-ша в Європі за кількістю площі орної землі;
3-е місце в світі за площею чорного грунту (25% від світового об'єму);
1-е місце в світі за експортом соняшникової олії;
2 місце в світі по виробництву ячменю та 4 місце по експорту ячменю;
3-й найбільший виробник та 4-й за величиною експортер кукурудзи у світі;
4-й за величиною виробник картоплі у світі;
5-й за величиною виробник жита у світі;
5 місце в світі по виробництву бджіл (75 000 тонн);
8 місце в світі по експорту пшениці;
9-е місце у світі з виробництва курячих яєць;
16-е місце в світі по експорту сиру.
Україна може задовольнити продовольчі потреби 600 мільйонів людей.
Україна - важлива індустріально-виробнича країна:
1-ша в Європі по виробництву аміаку;
2-га та 4-та за розмірами система газопровідного газопроводу Європи;
3-е за розміром в Європі та 8-е за розміром у світі за розміром встановлених потужностей атомних електростанцій;
3-е місце в Європі та 11-е в світі за довжиною залізничної мережі (21,700 км);
3-е місце в світі (після США та Франції) по виробництву локаторів та локаційного обладнання;
3-й за величиною експортер заліза у світі;
4-й за величиною експортер турбін для атомних електростанцій у світі;
4-й найбільший у світі виробник ракетних установок;
4 місце в світі з експорту глини;
4-е місце в світі по експорту титану;
8-е місце в світі за експортом руд та концентратів;
9-е місце в світі по експорту продукції оборонної промисловості;
10-й за величиною виробник сталі у світі (32,4 млн тонн).
Україна має значення! Ось чому її незалежність важлива для решти світу!
Молюся за народ України та її землю.

[mukha22]

Міністр оборони США Остін повідомив, яка зброя увійшла до нового пакету допомоги

Україна отримає від союзників:

18 одиниць 155-мм гаубиць;
36 тисяч 155-мм снарядів;
18 тактичних автомобілів для транспортування гаубиць;
додаткові снаряди до HIMARS;
4 автомобілі для ремонту техніки;
дві системи берегової охорони із ракетами Harpoon;
тисячі захищених радіостанцій;
тисячі оптичних пристроїв, зокрема і нічного бачення.

Крім цього:

Німеччина пообіцяла надати Україні три РСЗВ Mars
Словаччина - гелікоптери Мі-17
Канада, Польща та Нідерланди - артилерію.

Ллойд Остін зазначив, що допомога почне надходити із серпня.

[mukha22]

Байден оголосив про виділення Україні $1 млрд безпекової допомоги та $225 млн додаткової гуманітарної

Президент США Джо Байден 15 червня оголосив про надання Україні додаткової допомоги: "Я підтвердив свою відданість тому, що Сполучені Штати будуть стояти на боці України, коли вона захищає її демократію та підтримує її суверенітет і територіальну цілісність перед обличчям неспровокованої російської агресії.

Я поінформував президента Зеленського, що Сполучені Штати надають Україні ще 1 мільярд доларів безпекової допомоги, включаючи додаткову артилерію та озброєння берегової оборони, а також боєприпаси для артилерії та передових ракетних систем, які необхідні українцям для підтримки оборонних операцій на Донбасі...

Мужність, стійкість і рішучість українського народу продовжують надихати світ. І Сполучені Штати разом з нашими союзниками та партнерами не будуть коливатися у своїй відданості українському народу, який бореться за його свободу".

[mukha22]

"Рамштайн-3": Україна переживає вирішальний момент на полі бою, - Остін

"Ставки надто високі. Україна переживає вирішальний момент на полі бою. І ми бачимо те, про що нас попереджав президент Зеленський. Після невдачі у захопленні Києва та переоцінки своїх бойових цілей, Росія перемістила свій фокус на Донбас. І ми не можемо недооцінювати виклик, з яким стикається Україна", - сказав глава Пентагону Остін на відкритті засідання контактної групи з питань оборони України у Брюсселі у середу.

"Міністр Резніков і я були в тісному контакті щодо змін на полі бою. І ми працюємо в ногу, щоб задовольнити запит України на нові можливості, особливо її потребу в дальному вогні, броні та береговій обороні. Щоб допомогти Україні захиститися, Сполучені Штати надали їй гаубиці, Джавеліни, величезну кількість боєприпасів, БПЛА, гелікоптери Mі-17, радари протидії артилерії, тактичні машини та засоби радіоелектронної боротьби", - заявив очільник Пентагону Ллойд Остін.

[mukha22]

Макрон, Драгі та Шольц приїдуть до Києва перед ключовим рішенням про статус кандидата на вступ до ЄС, - Financial Times

Лідери Франції, Італії та Німеччини планують у четвер, 16 червня здійснити спільну поїздку в Україну та зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським, щоб продемонструвати підтримку Україні та обговорити її заявку на вступ до ЄС.

Про це повідомили Financial Times високопоставлені європейські дипломати та чиновники.

Дипломати в Брюсселі вважають, що візит тріо в Україну необхідний для збору достатньої підтримки для варіанта надання статусу кандидата в члени ЄС вже зараз, а список реформ, які необхідно втілити, буде надано на більш пізньому етапі.

Очікується, що 17 червня Європейська комісія надасть свій висновок щодо кандидатського статусу для України. За даними Politico, Єврокомісія планує у своєму висновку рекомендувати надати Україні статусу кандидата на вступ до Євросоюзу.